Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65005
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorМельник, Владислав Романович-
dc.date.accessioned2024-08-02T11:13:45Z-
dc.date.available2024-08-02T11:13:45Z-
dc.date.issued2024-06-12-
dc.identifier.citationМельник В.Р. Інтелектуальний навігаційний модуль безпілотного літального апарату. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня Бакалавр за спеціальністю 151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології. - Національний авіаційний університет. - Київ, 2024. - 61 с.uk_UA
dc.identifier.urihttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65005-
dc.descriptionРобота публікується згідно наказу Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету". Керівник роботи: к.т.н., доцент кафедри аерокосмічних систем управління, Кирпач Людмила Андріївна.uk_UA
dc.description.abstractБезпілотний літальний апарат – це літальний апарат без екіпажу на борту. БПЛА можуть мати різний ступінь автономності – від керованих дистанційно до повністю автоматичних, а також відрізнятися за конструкцією, призначенням, тощо. В сучасному світі безпілотні літальні апарати (БПЛА) знаходять все більше застосування у різних галузях господарської діяльності. Це пояснюється, насамперед, порівняно невеликою їх вартістю, простотою керування, малими витратами на експлуатацію та утримання. До найбільш популярних застосувань БПЛА можна віднести: - картографічні та фотограмметричні завдання – створення цифрових карт та 3D-моделей підстилаючої поверхні; - природоохоронні завдання – контроль популяцій диких тварин, зокрема у важкодоступних місцях; - сільськогосподарські завдання – моніторинг сільгоспугідь для оцінки стану рослинності, внесення добрив та захист рослин; - планування, проведення та аналіз рятувальних операцій; - завдання у галузі телекомунікацій – оцінка працездатності вишок, спостереження за ремонтними роботами, тестування ліній прямої видимості при радіоплануванні для виявлення можливих перешкод розповсюдженню радіосигналів та визначення оптимального місця розташування антен та ін. Розширення можливостей створює і додаткові труднощі, такі як, наприклад, необхідність забезпечити управління БПЛА в автономному режимі без застарілого підходу керування «людина-безпілотник», де візуальну інформацію обробляє людина-спостерігач. На сучасних БПЛА в якості основної навігаційної системи використовується ІНС, зокрема БІНС, що забезпечує обрахування координат місця знаходження. Інерціальна навігаційна система дозволяє автономно визначати складові прискорення і швидкості польоту ЛА, кути крену і тангажу. У деяких ІНС здійснюється автономне обчислення координат місцезнаходження літака. Перевага інерціальних систем перед іншими системами навігації − це їх повна автономність, абсолютна завадозахищеність, а також висока інформативність. Досить актуальною на даний час є задача створення комплексної навігаційної системи на базі супутникової та інерціальної систем навігації для визначення координат місця розташування рухливого об'єкта, у тому числі БПЛА. Використання інтегрованих інерціально-супутникових систем компенсує недоліки окремих систем, і забезпечує високу точність і надійність виміру параметрів польоту. З метою покращення визначення навігаційних параметрів польоту при перервах у роботі супутникової системи навігації, доцільно удосконалити навігаційну систему шляхом використання додаткової інформації від аеромагнітометричної системи. Основні навігаційні задачі, які буде вирішувати такий навігаційний комплекс це задачі інерціальної та супутникової навігації. Магнітометричні та аерометричні навігаційні системи є допоміжними засобами комплексу, вони запобігають розбіжності вертикального та курсового каналу інерціальносупутникової системи навігації, а також реалізують інерціально-курсоповітряний метод числення координат на період радіомовчання СНС. В інтегрованому навігаційному комплексі також пропонується використовувати методи сумісної обробки інформації на основі схем калманівської фільтрації, а на етапах інерціально-супутникового числення координат оцінювати похибки курсо-повітряного числення, які можна буде враховувати на етапах роботи навігаційного комплексу без інформації від СНС.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний авіаційний університетuk_UA
dc.subjectкваліфікаційна роботаuk_UA
dc.subjectбезпілотний літальний апаратuk_UA
dc.subjectінтелектуальні технологіїuk_UA
dc.subjectнавігаційний модульuk_UA
dc.subjectматематичне моделюванняuk_UA
dc.subjectбічний рухuk_UA
dc.titleІнтелектуальний навігаційний модуль безпілотного літального апаратуuk_UA
dc.typeLearning Objectuk_UA
Appears in Collections:Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри аерокосмічних систем управління

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ФАЕТ 2024 151 Мельник Владислав Романович.pdfкваліфікаційна робота з пояснювальною запискою809.23 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.