Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/59642
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorДерипапа, Віталіна-
dc.contributor.authorАндріанова, Тетяна-
dc.date.accessioned2023-05-29T11:19:02Z-
dc.date.available2023-05-29T11:19:02Z-
dc.date.issued2023-04-14-
dc.identifier.citationДерипапа В., Андріанова Т. Необхідність додаткової оцінки якості лікарської сировини, що зазнала впливу стресових факторів навколишнього середовища (на прикладі Viburnum opulus) // Політ. Сучасні проблеми науки : тези доповідей ХХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених. – Національний авіаційний університет. – Київ, 2023. – С. 106–109.uk_UA
dc.identifier.urihttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/59642-
dc.description1. Кернична І.З., Фіра Л.С. Калина звичайна — перспектива вивчення та застосування // Медична хімія. 2005. 2. Gildon A., Tinker P.B. Interactions of vesicular arbuscular mycorrhizal infection and heavy metals in plants. The effects of heavy metals on the development of vesicular-arbuscular mycorrhizas // New Phytolologist. – 1983. – 95. – P. 247-261. 3. Arnold P.T., Kaputska L.A. VA mycorrhizal colonization and spore populations in abandoned agricultural field after five years of sludge addition // Ohio J. Sc. – 1987. – Vol.87. – P. 112-114. 4. Bert V., Meerts P., Saumitou-Laprade P., Salis P., Gruber W., Verbruggen N. Genetic basis of Cd tolerance and hyperaccumulation in Arabidopsis halleri. // Plant Soil. – 2003. –249. – P. 9–18. 5. Mehrag A.A. The role of plasmalemma in metal tolerance in angiosperms // Physiol. Plant. 1993. –– 88. – P. 191–198. 6. Vazques M.D., Poschenrieder C.H., Barcelo J. Chromium (VI) induced structural changes in bush bean plants// Annales of Botany. – 1987. –59. – P. 427–38. 7. Quartacci M.F., Cosi E., Navari-Izzo F. Lipid and NADPH-dependent superoxide production in plasma membrane vesicles from roots of wheat grown under copper deficiency or excess// J. Exp. Bot. – 2001. – 52. – P. 77–84. 8. Chaoui A., Mazhoudi S., Ghorbal M.H., Ferjani E.E. Cadmium and Zn induction of lipid peroxidation and effects of antioxidant enzyme activities in bean (Phaseolus vulgaris L.)// Plant. Sci. – 1997. – 127. – P. 139–147. 9. Yurekli F., Porgali Z.B. The effects of excessive exposure to copper in bean plants // Acta Biol. Cracoviensia. Ser. Bot. – 2006. – 48 (2). – P. 7–13. 10. Molina A.S., Nievas C., Perez Chaca M.V., Garibotto F., Gonzalez U., Marsa S.M., Luna C., Gimenez M.S., Zirulnik F. (2008) Cadmium-induced oxidative damage and antioxidative defense mechanisms in Vigna mungo L.// Plant Growth Regul. – 2008. –56 – P. 285–295. 11. Weckx J.E.J., Clijsters H.M.M. Oxidative damage and defense mechanisms in primary leaves of Phasolus vulgaris as a result of root assimilation of toxic amounts of copper // Physiol. Plant. – 1996. – 96 – P. 506–512. 12. Zhang F.Q., Wang Y.S., Lou Z.P., Dong J.D. Effect of heavy metal stress on antioxidative enzymes and lipid peroxidation in leaves and roots of two mangrove plant seedlings (Kandelia candel and Bruguiera gymnorrhiza)// Chemosphere. 2007. – 67.– P. 44–50.uk_UA
dc.description.abstractВид Viburnum opulus L. – це, зазвичай, гіллястий кущ або невисоке дерево (2-4 м) родини Viburnaceae з європейсько-азійським ареалом, що може рости за кліматичних умов Північної Африки. V. opulus зростає по всій території України у складі природних біотопів і порд з людиною. V. opulus є лікарською рослиною, яка містить у своїй корі вуглеводи (сахарозу і пектини), ефірну олію (з вмістом саліцину), різні кислоти (мурашину, оцтову, валеріанову, каприлову і ін.), тритерпеноїди (α-амірин, β-амірин та їх похідні), опулусіридоїди, сапоніни; алкалоїди, вітаміни С і К, фенолкарбонові кислоти та їх похідні, лігнін, дубильні речовини, катехіни, кумарини; флавоноїди; антрахінони (вібурнін), лейкоантоціанідини, вищі жирні кислоти (міристинову, пальмітинову, стеаринову, олеїнову, лінолеву і ін.). Кору V. opulus, яку використовують як лікарську сировину, збирають навесні, під час сокоруху і до розпускання бруньок. Її підсушують на повітрі або у сушарці за температури 50-60 °С до стану, коли сировина при згинанні з тріском ламається. На основі рослинної сировини готують галенові препарати кори V. opulus, як наприклад фітосироп «Калина», мають кровоспинну і слабку сечогінну дії, проявляють в’яжучі та заспокійливі властивості, посилюють тонус м’язів матки, застосовують при судомах та істерії, кровотечах.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний авіаційний університетuk_UA
dc.subjectякість лікарської сировиниuk_UA
dc.subjectкалинаuk_UA
dc.subjectзабрудненняuk_UA
dc.subjectважкі металиuk_UA
dc.subjectмікоризаuk_UA
dc.titleНеобхідність додаткової оцінки якості лікарської сировини, що зазнала впливу стресових факторів навколишнього середовища (на прикладі Viburnum opulus)uk_UA
dc.typeOtheruk_UA
dc.subject.udc634.73:664.854uk_UA
Appears in Collections:Політ. Екологічна безпека, інженерія та технології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Дерипапа.pdf632.14 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.