Оцінка фінансових ризиків підприємства та шляхи їх зменшення

Abstract

В сучасних умовах першим питанням порядку денного є захист України від зовнішньої агресії і національна безпека. Важливою її складовою є енергетична безпека як захищеність національних інтересів у сфері забезпечення доступу до надійних, стійких, доступних і сучасних джерел енергії. При цьому мають дотримуватися принципи надійності, безпечності, ефективності, екологічності. Задачі їх реалізації ускладняються в умовах воєнного стану і окупації територій з покладами енергоносіїв, руйнування генеруючих і передавальних енергетичних потужностей. За окреслених обставин загрози енергетичній безпеці України зросли і отримали довготривалий характер. Вони негативно впливають на стійкість функціонування енергетичного сектору як його здатність підтримувати штатний режим роботи, фінансувати операційну та інвестиційну діяльність, оновлення пошкоджених енергетичних потужностей, соціальний захист працівників, постраждалих через війну. Кризова військово-економічна ситуація в країні загострює фінансові ризики в енергетиці, що може призвести до припинення, або зниження рівня енергозабезпечення. Суб’єкти енергетичної безпеки - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, організації і підприємства ПЕК та організації, які провадять діяльність в суміжних секторах економіки, що здійснюють комплекс заходів, спрямованих на управління ризиками у сфері енергетичної безпеки. Європейська інтеграція і вимоги синхронізації потребують інноваційного оновлення національної енергетичної системи і фінансування значного обсягу капітальних вкладень. Брак інвестицій може обернутися створенням умов для реалізації викликів та загроз, сформованих на енергетичних ринках. Вимоги зниження фінансових ризиків потребують реформування енергетичної політики, яка формувалася під політичним впливом в інтересах окремих стейкхолдерів. Умови післявоєнного відтворення національної економіки потребують створення нової фінансової моделі організації енергетичних ринків. Її ризикорієнтований характер пов'язаний із необхідністю зниження адміністративного тиску, демонополізацією, зростанням капіталізації і забезпеченням прозорої конкуренції. Зниження фінансових ризиків має супроводжуватися скороченням дебіторсько-кредиторської заборгованості на енергетичному ринку, покращенням технічного стану основних засобів, забезпеченням прибуткової діяльності галузі, реалізацією політики енергозабезпечення, зниженням залежності від імпортованих енергоресурсів.