Про перспективи розвитку криміналістичної методології

Abstract

Зародження та формування основ методології криміналістики відбувалося в контексті появи та розвитку уявлень, перш за все, про сутність та співвідношення таких базисних власне криміналістичних методів дослідження, як ідентифікація та встановлення загальної родової (видової, групової) приналежності. До теперішнього часу відсутній єдиний підхід щодо розуміння сутності зазначених та інших криміналістичних методів, а також вичерпної їх класифікації, що не дозволяє завершити розробку наукових основ методології криміналістики і, як наслідок, з точки зору повного, єдиного, всебічного наукового обґрунтування використовувати ці методи задля найбільш ефективного, раціонального та якісного подолання кримінальних та інших правопорушень. Під діагностичним дослідженням більш правильно розуміти встановлення факту наявності ознак загального характеру певного зовнішнього впливу за матеріально фіксованим відображенням цих ознак на різного роду об’єктах, коли по цих ознаках можна діагностувати лише факт певного зовнішнього впливу. Ситуаційним дослідженням доцільно іменувати встановлення механізму (ситуації) взаємодії двох і більше твердих тіл чи об’єкта будь-якого агрегатного стану з певним твердим тілом чи тілами. Встановлення загального джерела походження двох і більше твердих тіл або їх частин або двох і більше обсягів в’язких, сипучих, рідких або газоподібних речовин може бути здійснено за допомогою індивідуальної ідентифікації (в т.ч. по загальній лінії або площині поділу), груповій ідентифікації, групофікації, діагностування та/або ситуаційного дослідження.

A variant of the classification of criminalistic methods and an understanding of the essence of each of the basic actually criminalistic methods of research is proposed. Based on the analysis of the main points of view, the proposed by Yu.D. Tkach is a variant of the classification of criminalistic methods of research into the basic research method, general scientific methods and the criminalistic methods with a further division of the latter from the groups of methods into an actually criminalistic methods (the basic actually criminalistic methods, the general actually criminalistic methods proper, the particular actually criminalistic methods) and the borrowed criminalistic methods. Some improvement in the positions of O.A. Kirichenko, Yu.O. Lantsedova and Yu.D. Tkach made it possible to simplify the understanding of the essence of such basic actually criminalistic methods, as methods of individual and group identification, the method of grouping, methods of classification, diagnostic and situational research and the method of establishing a common source of origin. Attention is drawn to the fact that the difference between individual and group identification is based only on the quantity and quality on the trace- perceptive object or within it of those identification signs, that allow us to conclude, that they belong only to an individual trace-forming object or only to a certain group of trace-forming objects