Економічні виміри концепції спільної спадщини людства

Abstract

Як категорія міжнародного права другої половини ХХ ст., концепція спільної спадщини людства вперше набула поширення в зв’язку з дискусіями щодо правового режиму континентального шельфу, а саме: чи можуть прибережні держави поширювати на нього свою юрисдикцію чи він є об'єктом спільного користування. Однак в ході дискусії виявилася специфіка правового статусу будь-якого об’єкту, який, маючи міжнародний режим, підлягав експлуатації з метою вилучення з нього і привласнення певних його складових (корисних копалин чи біоресурсів). Саме цю дуалістичну характеристику – бути «для всіх» в загальному обсязі, але бути об’єктом привласнення окремими своїми частками – втілює концепція спільної спадщини людства.