Ґендерні аспекти мовлення: на прикладі сучасних україномовних друкованих ЗМІ

Abstract

У статті розглянуто питання вживання фемінітивів у мовній практиці засобів масової інформації України. Звернено увагу на доцільність використання жіночого й чоловічого родів або спільного роду замість загального чоловічого. Наведено приклади творення фемінітивів. Також розкрито проблему офіційного унормованого закріплення в сучасній українській мові етичних та комунікативних норм, що враховують гендерний компонент. Здійснено аналіз кількісного та якісного складу нових іменників на позначення осіб в українській літературній мові кінця ХХ – початку ХХІ ст. Виявлено, що на основі журналістських текстів можна глибше зрозуміти реальну гендерну ситуацію в сучасному суспільстві. Розглянуто лексеми, що враховують гендерний компонент, тобто жіночі відповідники до іменників чоловічого роду на позначення осіб, а також питання щодо офіційного закріплення в сучасній українській мові таких лексем як нормативних. З’ясовано, що нині у мовознавстві важливим є питання самостійності назв на позначення осіб жіночої статі, утворених афіксальним способом. В українській мові наявні такі жіночі особові назви, які виникли без чоловічих відповідників. Установлено, що основа назв осіб жіночого роду може бути твірною від назв осіб чоловічої статі, а також від тих самих основ, що й назви чоловічої статі. У сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі використовують такі форманти та їх похідні: -к(а), -ш(а), -иц(я) (-лиц(я), -ниц(я), -чиц(я), -щиц(я)), -ес(а), -ис(а), -ин(я), -их(а). Суфікс -к надає значення жіночої статі повним основам безсуфіксних іменників чоловічого роду.

В статье рассмотрен вопрос употребления феминитивов в языковой практике средств массовой информации Украины. Обращено внимание на целесообразность использования женского и мужского родов или общего рода вместо общего мужского. Приведены примеры создания феминитивов. Также раскрыта проблема официального нормированного закрепления в современном украинском языке этичных и коммуникативных норм, которые учитывают гендерный компонент. Осуществлен анализ количественного и качественного состава новых существительных для обозначения лиц в украинском литературном языке конца ХХ – начала ХХІ ст. Выявлено, что на основе журналистских текстов можно глубже понять реальную гендерную ситуацию в современном обществе. Рассмотрены лексемы, которые учитывают гендерный компонент, то есть женские соответствия существительным мужского рода на обозначение лиц, а также вопрос относительно официального закрепления в современном украинском языке таких лексем как нормативных. Выяснено, что в настоящее время в языкознании важным является вопрос самостоятельности названий для обозначения лиц женского пола, образованных аффиксным способом. В украинском языке имеются такие женские личные названия, которые возникли без мужских соответствий. Установлено, что образующая основа названий лиц женского рода может создаваться от названий лиц мужского пола, а также от тех же основ, что и названия мужского пола. В современном украинском литературном языке для образования существительных для обозначения лиц женского пола используют такие форманты и их производные : -к(а), -ш(а), -иц(я) (-лиц(я), -ниц(я), -чиц(я), - щиц(я)), -ес(а), -ис(а), -ин(я), -х(а). Суффикс -к- придает значение женского пола полным основам бессуффиксных существительных мужского рода.

The article deals with the use of feminines in the language practice of mass media of Ukraine. Attention is drawn to the expediency of using feminine and masculine genders or the common one instead of the common masculine gender. Examples of feminines making are given. The problem of official formalization in the modern Ukrainian language of ethical and communicative norms, taking into account the gender component, is also found out. The analysis of the quantitative and qualitative composition of new nouns on the designation of persons in the Ukrainian literary language during the period of the end of the XX – the beginning of the XXI century is carried out. It is revealed that on the basis of journalistic texts one can deeper understand the real gender situation in a modern society. Here are considered lexemes that take into account the gender component, that is, feminine equivalents to the nouns of the masculine gender on the designation of individuals, as well as the question of the official fixing of such lexemes in the modern Ukrainian language as normative. It is found out that in linguistics nowadays the importance of the independence of the names on the denotation of female persons, formed by the affixal method, is important. In the Ukrainian language, there are the following female personal titles that arose without male equivalents. It has been established that the gender basis for the names of persons of the feminine gender can be derived from the names of males, as well as from the same foundations as the males’ names. In the modern Ukrainian literary language, the following forthens and their derivatives are used to form nouns for the denomination of females: -k(a), -sh(a), -yts(a) (-lyts(a), -nyts(a), -chyts(a), - schyts(a)), -es(a), -ys(a), -yn(a), -yh(a). The suffix -k gives the meaning of female sex to the full basics of nonscientific nouns of the masculine kind.