Конституційно-правові засади взаємодії держави і релігійних організацій в Україні

Abstract

У дослідженні вперше у юридичній науці здійснено цілісний аналіз конституційно-правових засад взаємодії держави і релігійних організацій, який включав наукове переосмислення сучасної моделі державно-церковних відносин в Україні, окреслення її відмінностей від історичного досвіду попереднього тоталітарного режиму радянської влади, визначення правового статусу релігійних організацій як суб’єктів громадянського суспільства. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні й наданні наукового обґрунтування факту зміни характеру державно-церковних відносин в українському суспільстві, які трансформувалися від антагоністичної сепарації до коопераційної моделі з притаманною їй більшою взаємодією органів державної влади з релігійними організаціями. Також науково доведено, що чинним конституційно-правовим засадам державно-церковних відносин бракує юридичної визначеності, відсутність якої негативно позначається на взаємодії держави і релігійних організацій, стає причиною суспільної напруги під час обговорення важливих суспільних проблем, ускладнює процес реформування релігійного законодавства з огляду на відмову України від тоталітарної політики радянської влади та перехід до демократичних засад урядування. Результати наукового дослідження дали змогу сформулювати пропозиції для практичного впровадження з метою подальшого розвитку державно- церковної взаємодії в умовах коопераційної моделі відносин, трансформація якої відбулася як наслідок запровадження в Україні демократичної політичної системи, релігійної свободи та плюралізму. В исследовании впервые в юридической науке осуществлен целостный анализ конституционно-правовых основ взаимодействия государства и религиозных организаций, включающий научное переосмысление современной модели государственно-церковных отношений в Украине, определение её отличий от исторического опыта предыдущего тоталитарного режима советской власти, уточнение правового статуса религиозных организаций как субъектов гражданского общества. Научная новизна исследования заключается в установлении и предоставлении научного обоснования факту изменения характера государственно-церковных отношений в украинском обществе, трансформировавшихся из антагонистической сепарации в кооперационную модель с присущим ей большим взаимодействием органов государственной власти с религиозными организациями. Также научно доказано, что действующим конституционно-правовым основам государственно-церковных отношений не хватает юридической определенности, отсутствие которой негативно сказывается на взаимодействии государства и религиозных организаций, становится причиной напряжения при обсуждении важных общественных проблем, усложняет процесс реформирования религиозного законодательства, учитывая отказ Украины от тоталитарной политики советской власти и переход к демократическим основам управления. Результаты научного исследования позволили сформулировать предложения для практического внедрения с целью дальнейшего развития государственно-церковного взаимодействия в условиях кооперационной модели отношений, трансформация которой состоялась вследствие внедрения в Украине демократической политической системы, религиозной свободы и плюрализма. For the first time in legal science of Ukraine, the research includes a holistic analysis of the constitutional and legal foundations of church-state interaction, including the academic rethinking of the modern model of church-state relations in Ukraine, determining its differences from the historical experience of the previous totalitarian regime of the Soviet Union, and clarifying the legal status of religious organizations in as subjects of civil society. The topicality of the research is due to the growing role of religious organizations in the civil society activity in Ukraine and in solving various social problems that the state is unable to overcome. As well, there is a need to ensure the constitutional right to freedom of conscience and religion for persons in special conditions: at military and penitentiary, medical, and educational institutions. In addition, the Law of Ukraine "On Freedom of Conscience and Religious Organizations", adopted in April 1991 (before the retrieval of Ukraine's state independence), today doesn't provide a proper legal basis for the participation of religious organizations in public life: those activities that go outside of the religious building and other places of worship. The negative experience and consequences of the repressive policy of the Soviet regime on religious organizations, analyzed in the dissertation, allow the author to conclude that it is necessary to improve the constitutional and legal basis of church- state cooperation to remove from public discourse grounds for manipulation of the definition of church-state separation and releasing the legal practice from the current legal uncertainties, ambiguous interpretations, legal conflicts. The dissertation includes the analyzes the case-law of the European Court of Human Rights, documents of international institutions such as the UN, the Council of Europe and the OSCE on ensuring freedom of conscience and religion, focusing on aspects of church-state interaction and foreign experience in legal regulation of this relations. The scientific novelty of the research emerges in establishing and providing scientific justification for the fact that the church-state relations have changed in Ukrainian society and have transformed from an antagonistic separation to a cooperative model with its inherent great interaction between government bodies and religious organizations. It is also scientifically argued that the current constitutional and legal foundations of state-church relations have a lack of legal certainty, the absence of which negatively affects the church-state interaction, causes public tension during discussions important social problems, and complicates the process of reforming religious legislation considering that Ukraine refused from the totalitarian policy of the Soviet regime after the transition to a democratic political system. The author proposes a new version of Article 35 (3) of the Constitution of Ukraine, aimed at abandoning Soviet wording in favor of the clearer terminology, which recognizes church and state as the separate and independent social institutions that can cooperate on a partnership basis. Another proposal prescribes to amend the Law of Ukraine "On Freedom of Conscience and Religious Organizations" with the aim to eliminate terminological restrictions on the activities of religious organizations and better ensure the autonomy of religious associations (denominations). The research reveals the concept of secularism of political authority, emphasizing that it doesn't exclude the possibility of the state bodies to develop the cooperation with religious organizations in solving social problems and meeting the religious needs of certain categories of citizens (servicemen and their families, convicts and prisoners and prison staff, patients and medical staff). The results of the dissertation research made it possible to formulate proposals for practical implementation with the aim of further developing church-state interaction in the context of the cooperative model of relations which appeared as a result of the introduction of a democratic political system, religious freedom, and pluralism in Ukraine. The author argues in favor of implementing his proposals for further legal support of chaplaincy in the army and other military formations of the state, penitentiary and medical institutions as a form of church-state interaction in Ukraine.