Корекція культурного стереотипу заробітчанки у романі Барбари Космовської "Ukraїnka"

Abstract

У романі «Ukraїnka» Барбари Космовської історію сконструйовано як оповідь про трудову міграцію, проте на перший план виходять проблеми, пов’язані з історичними польсько-українськими протистояннями, які стали частиною колективної травмованої свідомості сучасного покоління і провокують упереджене ставлення місцевого населення до чужинців. Письменниця зауважує, що минуле формує парадигму сьогоднішніх міждержавних і міжлюдських стосунків, і цей аспект стає одним із наскрізних у художній концепції твору про українську заробітчанку. Головна героїня роману прагне не виділятися у натовпі, проте вимовлене вголос українське слово справляє приголомшуючий ефект: «Дивляться з якимсь осудом /…/ від неї чекають якихось пояснень. Більш ніж упевнена – політичних. А може в її бік спрямовані територіальні претензії, що якимсь незнаним пактом окреслені й мають глибоке суспільне значення. А вона, дурненька, не розуміє. Може, звинувачують тут її, Іванку Матвієнко, за Катинь чи ліс у Биківні». Таким чином українка почувається причетною до політичної історії і несе відповідальність не лише особисто за себе, а й за весь народ. Також одним із конфліктних питань міждержавних відносин є осмислення феномену заробітчанства у польській культурній свідомості. Барбара Космовська пропонує подивитися на українців з точки зору корінного населення, тобто застосовується принцип переакцентування фокусу бачення.