Застосування методу зональної навігації для розробки маршрутів прибуття.

Abstract

Обсяги повітряних перевезень постійно зростають і вимагають нових вимог до пропускної спроможності повітряного простору, виникає необхідність оптимального використання повітряного простору. Для забезпечення ефективності використання повітряного простору за рахунок забезпечення прямих маршрутів, точності витримування треків і високої точності навігаційних систем пояснюють появу концепції PBN. Концепція PBN вказує, що вимоги до характеристик системи RNAV літака визначені з точки зору точності, цілісності, доступності, безперервності і функ-ціональності, які необхідні для конкретних операцій в контексті певної концепції повітряного простору. Експлуатаційні вимоги визначені в навігаційних специфікаціях, які також визначають вибір навігаційних датчиків і обладнання, які можуть бути використані для задоволення вимог до продуктивності. Ці навігаційні специфікації визначаються на достатньому рівні деталізації сприяння глобальному погодженню шляхом надання конкретних вказівок реалізації для держав і операторів. RNAV операції підтримують навігацію в будь якому повітряного простору без необхідності літати прямо над наземних засобів.