Особливості перекладу діалектизмів німецькою мовою (на основі твору Марії Матіос «Солодка Даруся»)

Abstract

Пропоновану розвідку присвячено проблемі діалектного мовлення, зокрема дослідженню стилістично маркованої лексики у творі сучасної української письменниці Марії Матіос «Солодка Даруся» та аналізу спо- собів її відтворення в німецькомовному перекладі. З’ясовано, що діалектизми як характерні для територіаль- них діалектів мовні засоби, які відображають національний колорит та територіальну належність геро- їв і є індикаторами їхнього етнокультурного рівня, становлять труднощі при перекладі (через відмінності в емоційних ефектах, які вони справляють на реципієнта, та внаслідок відсутності реалій і відповідників у цільовій мові), тому зумовлюють застосування трансформаційних прийомів перекладу. Серед перекладаць- ких труднощів щодо відтворення діалектизмів виокремлюють: 1) відсутність у мові перекладу аналогічних мовних одиниць; 2) необхідність відтворення історичного і національного колориту діалектного мовлення, не прийнятого в межах перекладного тексту. Зауважено, що при перекладі художнього твору, який насичений етнокультурною інформацією, перед перекладачем постане неминучий вибір: відтворити специфіку, націо- нальний колорит (з урахуванням того, що існує загроза перевантажити peципiєнта цільової мови та викли- кати багато плутанини) чи опустити насичену прихованою кoнoтацiєю національно марковану лексику (це спричинить втрату стилю твору вихідної мови та призведе до oдoмашнeння результатів перекладу). Наведено приклади застосування деяких перекладацьких стратегій, якими послуговується перекладач К. Дате, відтворюючи діалектизми в німецькому перекладі для забезпечення адекватного розуміння реци- пієнтом мовних аномалій в аналізованому творі. Простежено, що найчастіше відтворення діалектизмів відбувається за допомогою еквівалента. Водночас помічено часткову або повну нейтралізацію стилістично маркованої лексики в перекладі.

The proposed research is devoted to the problem of dialectal speech, as a stylistically marked vocabulary in the work by the contemporary Ukrainian writer Maria Matios “Sweet Darusya. A Tale of Two Villages” and an analysis of its reproduction ways in German translation. Dialecticisms are linguistic means that are typical for territorial dialects, which reflects national colouring and territorial identity of heroes and are indicators of their ethno-cultural level. These lexical units are difficult to translate (due to differences in emotional effects they make on the recipient and due to the lack of nationally biased units and equivalents in the target language) and lead to the use of transformational translation techniques. The translation difficulties of dialectisms translation are the following: 1) the lack of similar language units in the target language; 2) cultural specificity of dialectal speech, when there is a need to reproduce historical and national colouring of dialectal speech, unaccepted within the translated text. While translating a literary work full of ethno-cultural information, a translator will inevitably be faced with a choice: to reproduce specifics and national colouring (taken into account the fact that there is a danger to overload the recipient of the target language and to cause a lot of misunderstandings); or to omit hidden connotation of nationally-marked vocabulary, which in itself would lead to the loss of the style of the source language and to the domestication of the translation. The examples of the use of certain translation strategies, which are used by K. Date, are given to ensure understanding the language anomalies in the analysed work by a recipient. It has been found out that the most frequent reproduction of dialectisms occurs by means of an equivalent. At the same time partial or complete neutralization of stylistically-marked vocabulary in translation is observed.