Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/36603
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorХорошо, Володимир Олексійович-
dc.contributor.authorБурячок, Володимир Леонідович-
dc.contributor.authorКорченко, Олександр Григорович-
dc.contributor.authorКудінов, Вадим Анатолійович-
dc.date.accessioned2018-10-16T06:31:20Z-
dc.date.available2018-10-16T06:31:20Z-
dc.date.issued2013-
dc.identifier.issn2410-7840-
dc.identifier.urihttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/36603-
dc.description.abstractУ промислово розвинутих країнах завдання оцінювання рівня захищеності їх інформаційної і кіберінфраструктури від ризику стороннього кібернетичного впливу належить до низки пріоритетних. Його вирішення нині неможливе без комплексного дослідження спроможності систем кібернетичної безпеки цих країн протидіяти такому впливу та його деструктивним наслідкам. Передусім це обумовлюється безперервним зростанням обсягу інформації, що циркулює, накопичується і обробляється в інформаційних і кіберпросторах цих країн, збільшенням швидкостей її передачі, бурхли-вим розвитком нових інформаційно-телекомунікаційних технологій і загальною комп’ютеризацією, зокрема досту-пом до всесвітньої мережі Інтернет, а також необхідністю захисту такої інформації від впливу внутрішніх і зовнішніх кібернетичних втручань та загроз. З урахуванням цього викладено стратегію дій, яка дасть можливість: по-перше – оцінити рівень захищеності інфосфери держави від ризику стороннього кібервпливу; по-друге – одержати кількісне значення “індексу кіберпотужності”, що характеризує готовність державних об’єктів інформаційної і кіберінфраструктури до безпечного функціонування за таких умов; по-третє – встановити вимоги до формування державної системи кібернетичної безпеки та розробити заходи спрямовані на підвищення її результативності. Встановлено, що на ступінь критичності кібербезпеки до атак у кіберпросторі головним чином впливає наявність сформованої і чітко функціонуючої нормативно-правової бази та розгалуженої технологічної інфраструктури країни, стан її соціально-економічного розвитку, а також ступінь використання країною інформаційно-комунікаційних технологій та систем. Для оцінювання рівня захищеності запропоновано використовувати метод анкетування – один із відомих методів експертного оцінювання.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНауково-практичний журнал "Захист інформації"uk_UA
dc.relation.ispartofseriesЗахист інформації, Том 15;№1-
dc.subjectстратегія оцінюванняuk_UA
dc.subjectоцінювання рівня захищеностіuk_UA
dc.subjectкібернетичний впливuk_UA
dc.subjectінформаційно-комунікаційна технологіяuk_UA
dc.subjectкібербезпекаuk_UA
dc.subjectкіберзагрозаuk_UA
dc.subjectкіберпростірuk_UA
dc.titleСтратегія оцінювання захищеності держави від ризику стороннього кібернетичного впливуuk_UA
dc.title.alternativeСТРАТЕГИЯ ОЦЕНКИ УРОВНЯ ЗАЩИЩЕННОСТИ ГОСУДАРСТВА ОТ РИСКА ПОСТОРОННЕГО КИБЕРНЕТИЧЕСКОГО ВЛИЯНИЯuk_UA
dc.title.alternativeAN EVALUATION STRATEGY OF STATE SECURITY LEVEL FROM THE RISK OF EXTERNAL CYBER INFLUENCEuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
dc.subject.udc004.056-
Appears in Collections:Наукові роботи співробітників кафедри Безпеки інформаційних технологій

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Zi_2013_15_1_3.pdfСТРАТЕГІЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ ДЕРЖАВИ ВІД РИЗИКУ СТОРОННЬОГО КІБЕРНЕТИЧНОГО ВПЛИВУ641.54 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.