Стратегія оцінювання захищеності держави від ризику стороннього кібернетичного впливу

Abstract

У промислово розвинутих країнах завдання оцінювання рівня захищеності їх інформаційної і кіберінфраструктури від ризику стороннього кібернетичного впливу належить до низки пріоритетних. Його вирішення нині неможливе без комплексного дослідження спроможності систем кібернетичної безпеки цих країн протидіяти такому впливу та його деструктивним наслідкам. Передусім це обумовлюється безперервним зростанням обсягу інформації, що циркулює, накопичується і обробляється в інформаційних і кіберпросторах цих країн, збільшенням швидкостей її передачі, бурхливим розвитком нових інформаційно-телекомунікаційних технологій і загальною комп’ютеризацією, зокрема доступом до всесвітньої мережі Інтернет, а також необхідністю захисту такої інформації від впливу внутрішніх і зовнішніх кібернетичних втручань та загроз. З урахуванням цього викладено стратегію дій, яка дасть можливість: поперше – оцінити рівень захищеності інфосфери держави від ризику стороннього кібервпливу; по-друге – одержати кількісне значення “індексу кіберпотужності”, що характеризує готовність державних об’єктів інформаційної і кіберінфраструктури до безпечного функціонування за таких умов; по-третє – встановити вимоги до формування державної системи кібернетичної безпеки та розробити заходи спрямовані на підвищення її результативності. Встановлено, що на ступінь критичності кібербезпеки до атак у кіберпросторі головним чином впливає наявність сформованої і чітко функціонуючої нормативно-правової бази та розгалуженої технологічної інфраструктури країни, стан її соціально-економічного розвитку, а також ступінь використання країною інформаційно-комунікаційних технологій та систем. Для оцінювання рівня захищеності запропоновано використовувати метод анкетування – один із відомих методів експертного оцінювання.