Протиріччя у осмисленні діалогу культур: «недоторканість» та соціальна нерівність

Abstract

«Діалог культур» визначають як пізнання іншої культури через свою, а своєї – через іншу шляхом зіставлення, інтерпретації та адаптації цих культур одна до одної, що допомагає краще зрозуміти цінність і своєрідність власної культури. Серед необхідних умов для цього різновиду взаємодії називають, зокрема, «спряження різних ціннісних смислів», «розгортання і формування нових смислів кожного залученого у діалог витвору культури», «рівність «Я» та «Інший» (навіть за вихідної несиметричності позицій)» тощо. Однак у процесі осмислення діалогу культур представниками соціальних та гуманітарних наук виникає низка протиріч навколо найсуттєвіших рис культур, не підлягаючих обговоренню, та їх сприяння діалогу. Наступні елементи вважають «недоторканими»: цінності; релігія, релігійні догмати, вірування; концепти, ідеї, світоглядні універсалії [8]; міф (для етносу) та історія (для нації); мова; мораль; релігійні, етичні, естетичні переживання; традиції та звичаї; значущі минулі події (і позитивні, і негативні). Право, форми державного устрою, технічні та економічні стандарти визнають більш гнучкими.