Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/26981
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorOSTROUMOV, Ivan Victorovich-
dc.date.accessioned2017-04-27T12:30:59Z-
dc.date.available2017-04-27T12:30:59Z-
dc.date.issued2010-
dc.identifier.urihttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/26981-
dc.descriptionНаявність істотної специфіки в роботі повітряного транспорту змушує постійно удосконалювати усі системи, що забезпечують його функціонування. Одним з найважливіших напрямків діяльності всіх систем і служб цивільної авіації є забезпечення безпеки польотів, особливо в умовах росту інтенсивності повітряного руху. У зв’язку із збільшенням обсягу авіаперевезень та збільшенням кількості літаків, що знаходяться в повітрі, склалася ситуація, при якій ручні методи керування з використанням окремих радіотехнічних засобів виявилися неефективними. На даний час завантаженість авіаліній постійно збільшується, у той час як можливості системи аеропортів розвиваються набагато повільніше. За останні роки кількість пасажирів невпинно зростає. На сьогоднішній день аерокосмічна система функціонує майже на максимумі своїх можливостей. Підвищена інтенсивність руху в повітряному просторі приводить до того, що використовувані в роботі керування повітряним рухом (КПР) методи не відповідають вимогам економічності виконання польотів. Швидко змінювана економічна ситуація у світі, невпинний ріст конкуренції на ринку повітряних перевезень змушують шукати шляхи підвищення ефективності використання авіаційного транспорту. Результати всебічних досліджень вказують на величезні резерви, що можна реалізувати при більш раціональній побудові системи КПР, основним завданням якої є підвищення економічної ефективності і безпеки польотів та надання учасникам повітряного руху більшої самостійності у виборі оптимальних режимів польоту. Однією з найважливіших проблем безпеки польоту є проблема попередження зіткнень літаків у повітрі та з наземними перешкодами. При цьому розрізняють два поняття: небезпечне зближення і зіткнення ПК. Під небезпечним зближенням ПК розуміють ситуацію, при якій ПК зближуються на мінімальну відстань, при якій ще можливо запобігти зіткненню шляхом виконання маневру відхилення. Під зіткненням розуміють ситуацію, при якій ПК зблизилися на відстань, рівну або меншу відстані безпечної розбіжності, що визначає деякий обсяг повітряного простору навколо кожного ПК, у який не повинне потрапляти інше ПК, щоб уникнути можливого зіткнення. Обсяг безпеки визначається геометричними і тактико-технічними характеристиками ПК, аеродинамічними умовами польоту і т.п. Більшість зіткнень ПК відбувається на малих висотах на трасах, що проходять поза радіолокаційним полем, а також на межах взаємодіючих систем. Аналіз небезпечних зближень ПК вказує на те, що візуальні методи, використовувані при літаководінні, не забезпечують необхідної безпеки польоту, тому що навіть при дуже чудовій видимості пілоти в ряді випадків виявляють зустрічний літак, коли часу на виконання маневру відхилення вже залишається недостатньо. Ще однією з причин зіткнень ПК у повітряному просторі є наявність відхилень літаководіння. Значним джерелом відхилень є погрішності зумовлені помилками навігаційних пристроїв і диспетчерів. Для зменшення ризику зіткнень ПК необхідно розробляти нові і удосконалювати існуючі системи попередження зіткнень(СПЗ), а також інтегрувати її з іншими навігаційними системами ПК. Для допомоги у вирішені поставлених проблем рекомендується використовувати інтегровану бортову систему попередження зіткнень.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectінтегрована бортова система попередження небезпечних ситуаційuk_UA
dc.titleІнтегрована бортова система попередження небезпечних ситуаційuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Наукові статті кафедри аеронавігаційних систем

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2010_Люба.pdf306.87 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.