Діяльність ракетних військ: аспект оцінки впливу на навколишнє середовище (дослідження критеріїв екобезпеки)

Abstract

Актуальність теми. У спадок від Збройних Сил Радянського Союзу Україна одержала значну кількість небезпечних об’єктів військового призначення, які, через недостатньо якісне виконання природоохоронних заходів і програм, часто становлять екологічну загрозу довкіллю і населенню. Більшість об’єктів військової діяльності (ВД) колишньої Радянської Армії (могильники, шахтні пускові установки, склади пального та інші), що є еконебезпечними, вводились в експлуатацію у 40-60 рр. і вислужили більше, ніж подвійний термін нормативної експлуатації, тому підлягають ремонту і реконструкції, а території, забруднені внаслідок ВД, потребують комплексної реабілітації, що передбачено Законом України «Про Загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки» від 07.06.2012 №4909-VI. Розроблення науково обґрунтованої стратегії виконання та фінансування реабілітаційних робіт є на часі і необхідним. На сьогодні є недостатнім матеріально-технічне, нормативно-правове, методичне, інформаційне та аналітичне забезпечення такого виду робіт. Забезпечення умов для усунення екологічної небезпеки (ЕН) на об’єктах ВД, поєднання зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади для створення системи реабілітації забруднених територій є актуальним завданням. Практична реалізація заходів екологічної безпеки (ЕБ) є важливою складовою державної екополітики, спрямованої на відновлення довкілля і реалізацію стратегії збалансованого природокористування та розвитку. Реабілітація демілітаризованих територій зазначених військових об’єктів (ВО) дозволить ліквідувати джерела забруднення на площах, прилеглих до населених пунктів, сільськогосподарських угідь, водозборів та інших господарських об’єктів (ГО). Це сприятиме підвищенню ЕБ у районах розташування ВО та зниженню соціальної напруги, що виникла в цих районах.