Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/19148
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorМатвєєва, Ірина Валерівна-
dc.date.accessioned2016-04-14T13:17:06Z-
dc.date.available2016-04-14T13:17:06Z-
dc.date.issued2016-04-13-
dc.identifier.urihttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/19148-
dc.description.abstractАктуальність теми. Збільшення в навколишньому середовищі природних та штучних радіонуклідів, відходів чорної та кольорової металургії, викидів автотранспорту, відходів гірничодобувної промисловості та хімічних підприємств тощо призвело до накопичення значної кількості різноманітних полютантів у довкіллі. Постійно зростаючий техногенний вплив на природні екосистеми та їх біоту веде до неконтрольованих змін у природному середовищі. В екосистемах відбуваються сукцесії, наслідком яких є необоротні зміни в біогеоценозах та втрата надійності природних біологічних систем. Тому постає необхідність створення системи оцінювання стану надійності екологічних систем та біоти. Універсальних, всеохоплюючих засобів захисту людства від глобальних змін клімату, сильних землетрусів, ураганів, повеней, а також великих техногенних аварій реально не існує. Це ж стосується й складних ядерних аварій, таких як Киштимська на Південному Уралі (1957), Чорнобильська (1986) та аварія на «Фукусімі-1» (2011) із глобальними наслідками, які ще до кінця не вивчені й не оцінені. Сьогодні нагальною є проблема поведінки радіонуклідів в екологічних системах, які включають усі складові спостереження за фізичними, хімічними та біологічними показниками та реакцію біологічних систем на основний дозоутворювальний радіонуклід – 137Cs. Розподіл і перерозподіл 137Cs в довкіллі – важлива проблема, оскільки зрештою визначає стан і динаміку Чорнобильського забруднення природних екосистем. Радіоекологічна ситуація, що склалася після аварії на ЧАЕС, радикально змінила умови проживання та особливості формування доз опромінення сільського населення забруднених територій України. Ступінь забруднення багатьох харчових продуктів перевищує допустимі рівні навіть через 30 років після Чорнобильської катастрофи. Вирішення питання оцінювання прогнозу й управління надійністю біоти екосистеми реально визначають виживання та життєздатність людства. Для цього необхідно розв’язати такі найважливіші завдання: – розробити методи, моделі та способи оцінювання надійності екосистем різних типів та складності; – запропонувати критерії та параметри для оцінювання й розрахунку надійності екосистем та їх біологічних компонентів, включаючи людину. Оцінка надійності біоти екосистем може слугувати універсальним засобом і методом діагностики стану біоти екосистеми. Якщо біота екологічної системи достатньо надійна, то вона здатна виконувати дві найголовніші функції: 1) зберігати та підтримувати чисельність та біомасу екосистеми, що забезпечує її виживання; 2) забезпечувати кондиціювання середовища існування. Отже, ідеться про природне очищення навколишнього середовища від відходів життєдіяльності, полютантів, підтримання середовища в належному стані для самої біоти та, звичайно, для людини, можливості природокористування. Якщо біота здатна виконувати ці дві найважливіші функції, то вона цілком надійна. Очевидно, що високий параметр надійності ще не забезпечує виконання всіх функцій біоти, але, без сумніву, гарантує її виживання в умовах середовища та в часі, що змінюються. Висока надійність біоти екосистеми не гарантує повного благополуччя біоти, але забезпечує факт її існування.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectрадіоємність екосистемuk_UA
dc.subjectнадійність екосистемuk_UA
dc.subjectмоделювання радіоекологічних процесівuk_UA
dc.subjectконтрзаходиuk_UA
dc.subjectбезпека екосистемuk_UA
dc.titleНаукові основи оцінювання надійності екологічних систем в умовах дії радіаційних чинниківuk_UA
Appears in Collections:Дисертації та автореферати спеціалізованої вченої ради Д 26.062.09

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
dis.dok Матвєєва І.В..docxДисертація26.6 MBMicrosoft Word XMLView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.