ЕТНОСТЕРЕОТИПИ В АВТОРСЬКОМУ НАРАТИВІ СОФІЇ ПАРФАНОВИЧ (НА МАТЕРІАЛІ ЦИКЛУ ОПОВІДАНЬ “У ЛІСНИЧІВЦІ”)

Abstract

Предметом дослідження у статті є наративна стратегія оповідань С.Парфанович для дітей. Використовуючи дидактичний потенціал літератури для дітей та ведучи розмову з юними українцями в еміграції, С.Парфанович творить світ, в якому діалогічні моделі автор – текст – реципієнт формують уявлення про природу рідного краю. Така авторська позиція дозволяє ідентифікувати поняття “свій серед інших”, знаходячи гармонію у співіснуванні світу людини і світу тварин, репрезентуючи віталістичну концепцію творчості.

The subject of the present article is a narrative strategy of S. Parfanovych’s short stories for children. Using a didactic potential of the literature and communicating with young Ukrainians in emigration, S. Parfanovych creates a world where the dialogical model author-text-recipient forms a picture of the native land’s nature. The author’s position of this kind makes it possible to identify the concept “self among others” finding harmony and co-existence of the human and animal worlds and representing vital concept of creative work. Key words: narrative strategy, concept “self among others”.