Impact of reliability parameters on residual life of avionics

Abstract

It is common to say that the science of reliability is a young science, but this does not mean that people were not interested in and engaged in ensuring the reliability of the technology they create. In the 1940s and 1950s, the theory of reliability, as an independent branch of knowledge, became widespread, mainly in aviation, communications systems, and military technology. Regarding the concept of "reliability", the primary term is "quality". The quality of any product is a set of properties and characteristics that ensures its ability to meet the needs of its purpose and reflect its specificity and difference from other products. Experience in the operation of avionics shows that the assigned indicators of durability (resource and service life) are often underestimated due to significant errors in the methods used to predict reliability. This leads to the premature termination of the intended use of components and systems, and as a consequence - to unjustified material costs for their completion, to reduce the efficiency of aircraft. It should be emphasized that the residual resource in the general case is not equal to the remaining time before reaching the normative term. The same applies to the remaining service life. Therefore, in order to effectively control the operation of aircraft, it is very important to know not only the average resource but also the useful life of the remaining components of avionics used in flight. In view of the above, the task of predicting the longevity of operated avionics systems is very relevant and practically important.

Зазвичай кажуть, що наука про надійність – це а молодої науки, але це не означає, що люди не цікавилися і не займалися у забезпеченні надійності технології, яку вони створюють. У 1940-1950-х рр. набула поширення теорія надійності, як самостійна галузь знань, в основному в авіації, системах зв'язку та військових технологіях. Щодо поняття «надійність», основним терміном є «якість». Якість будь-якого продукту - це а сукупність властивостей і характеристик, що забезпечує його здатність задовольняти потреби свого призначення та відображають його специфіку та відмінність від інших товарів. Досвід експлуатації авіоніки показує, що призначені показники о довговічність (ресурс і термін служби) часто недооцінюються через значні похибки у методах, що використовуються для прогнозування надійності. Це призводить до передчасного припинення використання за призначенням вузлів і систем, і як наслідок - до невиправданого матеріальні витрати на їх доопрацювання, зниження ефективності ПС. Вона повинна бути підкреслив, що залишковий ресурс у загальному випадку не дорівнює залишку часу до досягнення нормативного терміну. Те саме стосується й решти послуг життя. Тому для того, щоб ефективно контролювати роботу літаків, дуже важливо знати не тільки середній ресурс, але й термін корисного використання інші компоненти авіоніки, що використовуються в польоті. З огляду на вищесказане актуальною є задача прогнозування довговічності експлуатованої авіоніки системи є дуже актуальним і практичним.