Довженківські намагання відродити національний кінематограф в Україні

Abstract

Геніальний український кінорежисер драматург, кінопедагог, громадський діяч Олександр Петрович Довженко за свої націоналістичні погляди постійно був під наглядом радянських спецслужб, які вели на нього персональну справу-формуляр із красномовною назвою «Запорожець». За даними НКВС, О. Довженко мав побоювання з приводу ситуації, яка склалася в українському кінематографі. Після тріумфального завершення «Щорса» митець хотів змінити ситуацію, висловлюючись, що «української культури немає», «українську культуру загнали в гопаки й шаровари» «українською культурою бояться займатися», «на кожного творця української культури дивляться як на потенційного ворога». Шляхами відродження українського кінематографа О. Довженко вважав: 1. Створення українських за духом фільмів («Тарас Бульба», «Богдан Хмельницький», «Доля поета», «Борислав сміється» та ін.), які б допомогли зростанню національної самосвідомості українців. 2. Створення цих фільмів не «заїжджими гастролерами з Москви», а, в переважній більшості, українським режисерами, сценаристами, операторами і акторами. 3. Відновлення системи виховання українських митців - режисерів, акторів: «Нам треба створювати кадри української кінематографії».