Держава де-факто в системі сучасних міжнародних відносинах

Abstract

Актуальність теми дослідження зумовлена наявністю у сучасній міжнародній системі нагальних найскладніших питань, пов’язаних з виникненням нових або ескалацією вже існуючих етнополітичних конфліктів. Їх розв’язання або поглиблення може спричиняти появу нових невизнаних держав/державоподібних утворень, переважна більшість з яких стають і на певний час залишаються невизнаними або частково визнаними державами, що впливають на засади міжнародної безпеки. У науковій літературі вони мають різну назву - «невизнані», «де-факто держави», «самопроголошені» «спірні держави» та ін. Кількість країн з подібним статусом різко зросла на початку 90-х років минулого століття. Ця тенденція набула нового розвитку, з одного боку, через активізацію дезінтеграційних процесів у країнах пострадянського простору, колишньої Югославії та деяких інших поліетнічних державах, послабленням «холодної війни», а з іншого - після часткового визнання деякими державами незалежності Косово, Абхазії та Південної Осетії. Однак у сучасних міжнародних відносинах цей аспект виникнення «де-факто держав», насамперед, на пострадянському просторі, незважаючи на надзвичайний рівень актуальності теми феномену невизнаних держав, є досі недостатньо вивчений. Дослідження цієї теми є фрагментарними і потребують більш глибшого аналізу. Це зумовлює необхідність деталізованого дослідження історичних та геополітичних передумов процесу виникнення та існування «де-факто держав» у сучасному світі, вивчення проблем, з якими стикаються невизнані держави, щоб на основі цього зрозуміти на скільки важливим є міжнародне визнання, уточнення і вдосконалення існуючих чи розробки відповідних міжнародно-правових норм та процедур визнання міжнародним співтовариством новостворених держав, з одночасним урахуванням сучасних особливостей.