Ковтун, Олена Віталіївна2016-02-032016-02-032015http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/17396У статті порушується питання про сучасний стан українського науково-технічного мовлення. Визначено, що на його формування і функціонування впливала низка негативних чинників, з-поміж яких основними були різноманітні заборони на використання української мови (у книгодрукуванні, освіті, офіційному спілкуванні) у царській Росії та в радянський період. Зазначено, що за роки незалежності в Україні було досягнуто певного прогресу щодо формування та функціонування українського науково-технічного мовлення (проведено низку конференцій, присвячених дослідженню проблем української термінології i науково-технічного мовлення; збільшився обсяг науково-технічної літератури, що друкується українською мовою; українська мова стала більш активно використовуватися в усіх ланках освіти (як середній, так i вищій); зросла кількість різноманітних лексикографічних видань (двомовних технічних словників, довідників, енциклопедій i т. ін.): українська мова впроваджується в обслуговування виробничих процесів різноманітних галузей). Водночас аналіз загального стану розвитку та функціонування українського науково-технічного мовлення засвідчив, що на сучасному етапі його не можна вважати задовільним. У цьому зв’язку запропоновано низку заходів соціально-політичного i лінгвістичного характеру, що спрямовані на підвищення рівня українського науково-технічного мовлення (впровадження української мови в усі сфери науки i техніки України; збільшення обсягу україномовної науково-технічної літератури; вироблення теоретичних засад формування i функціонування української термінології i науково-технічного мовлення; укладання лексикографічних джерел науково-технічного характеру; переклад українською мовою популярних закордонних наукових i технічних видань; стандартизація української наукової i технічної термінології).enнауково-технічне мовлення, термінологія, стан, причини, заходи.Article