Фоменко, Олена Степанівна2020-07-202020-07-202018-03Фоменко О.С. Топоніми як маркери національної ідентичності: основні напрями досліджень // Національна ідентичність в мові і культурі: зб. наук. праць / за заг.ред. А.Г. Гудманяна, О.Г. Шостак. – К.: Талком, 2018. – С.201-206978-617-7397-78-5http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44076Власні назви, у тому числі назви місць, відіграють ключову роль для окреслення національної ідентичності у свідомості людини. Один із найвпливовіших дослідників феноменів нації та націоналізму Ентоні Д. Сміт вважав наявність назви однією з найголовніших ознак нації, яку визначив як пойменовану сукупність людей зі спільною історичною територією, спільними міфами та історичними спогадами, масовою, публічною культурою, спільною економікою і спільними юридичними правами та обов’язками для усіх членів. Уряди новостворених країн усвідомлюють важливе значення назви для ідентифікації держави, і тому одним із перших кроків нової країни стає пошук або зміна назви. Перейменування країн відбувається найінтенсивніше в часи зміни політичного режиму та під час революційних трансформацій у суспільстві, коли “перейменування минулого” є одним зі способів офіційного перегляду історії.ukнаціональна ідентичністьтононіминаціядослідженнякультурні цінностілінгвокультурний аналізArticle821.09(100)(082) Н35