Тарасенко, Артур Павлович2024-03-112024-03-112023Тарасенко А.П. Система управління 3D принтером. - Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра спеціальності 171 "Електроніка". - Національний авіаційний університет. - Київ, 2023. - 69 с.https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/62552Робота публікується згідно наказу Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од «Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету». Керівник проєкту: к.т.н. доцент Морозова Ірина Володимирівна.Ще не так давно ідея про те, що на домашньому принтері можна надрукувати будь-що, була чимось із розряду наукової фантастики. Однак сьогодні фантастична мрія починає перетворюватися на споживчу реальність: 3D-принтери вийшли на масовий ринок і сьогодні практично кожен може придбати таку "домашню міні-фабрику". 3D-принтери були винайдені задовго до появи інтернету. Ось невеличкий екскурс в історію. Все почалося в 1981 році, коли доктор Хідео Кодама з Наґойського індустріального дослідницького інституту, що знаходиться в Японії, винайшов систему швидкого прототипування за допомогою фотополімерів. Він створював моделі шляхом нанесення шарів. Лише через три роки, у 1984 році, відбувся справжній прорив у цій галузі. Американський дослідник та засновник компанії 3D Sуstеms Чарльз Халл винайшов стереолітографічний апарат (або SLА, що англійською розшифровується як Stеrеоlіthоgrаphy Аppаrаtus), який дозволив друкувати 3D-об'єкти з попередньо розроблених на комп'ютері моделей Матеріал являє собою рідкий акриловий полімер, який миттєво застигає і приймає необхідну форму при опроміненні ультрафіолетовим лазером. Таким чином з полімерного розчину нашаровується необхідна модель.ukмікроконтролерелектронікаArduinoEEPROMArduino Megaкваліфікаційна роботаLearning Object