Automated system of flight trajectory formation and aircraft stabilization
Loading...
Date
2023-03-07
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
National Aviation University
Abstract
Nowadays the term "landing" includes the following flight phases: aircraft
departure to the aerodrome area and prelanding maneuvering, landing approach and
landing itself (leveling, landing, run).
This stage is the most responsible and intense part of the flight. It is here,
according to the world statistics, where more than one third of all flight accidents occur.
Proximity of the ground and contact with the runway surface requires high accuracy of
control of angular and trajectory parameters of the flight, and the load of the pilot and
crew members with additional functions (communication with ground services; release -
retraction of landing gear and flaps, change of engine operation modes; control of space
behind the cabin and others) significantly complicates manual control especially at the
landing stage. Therefore, automation of these modes significantly increases flight safety
and reduces the load on the crew members.
Due to increase of air traffic density, as well as decrease of meteorological
conditions of flight and landing (modern aircrafts have to perform approach and landing
even in zero visibility) requirements to information support of so called marginal areas
of flight have increased.
Completeness, reliability and high accuracy of information at control at the
edge of flight modes and in conditions of reduced vertical and horizontal echelon norms
is achieved by integration of piloting and navigation sensors into the unified
information system.
The integration of navigation systems and automation of the main processes of
information acquisition, processing and use allowed to integrate on the basis of a
mainframe computer and specialized calculators heterogeneous navigation equipment
into a single navigation complex, which, together with automatic flight control systems,
creates NCP. In terms of complexity and multifunctionality, NSPs of modern FPUs can
be classified as large information and control systems.
Нині термін «посадка» включає такі етапи польоту: літак виліт у район аеродрому та передпосадкове маневрування, захід на посадку та сама посадка (вирівнювання, приземлення, біг). Цей етап є найбільш відповідальною та напруженою частиною польоту. Це тут, за світовою статистикою, тут відбувається більше третини всіх авіаційних подій. Близькість землі і контакт з поверхнею ЗПС вимагає високої точності контроль кутових і траєкторних параметрів польоту, навантаження пілота і членів екіпажу з додатковими функціями (зв'язок з наземними службами; звільнення - прибирання шасі і закрилків, зміна режимів роботи двигуна; контроль простору за кабіною та інші) істотно ускладнює ручне керування особливо на дебаркадер. Тому автоматизація цих режимів значно підвищує безпеку польотів і зменшує навантаження на членів екіпажу. За рахунок збільшення щільності повітряного руху, а також зниження метеор умови польоту і посадки (сучасні літаки повинні виконувати захід і посадку навіть у нульовій видимості) вимоги до інформаційного забезпечення так званих маргінальних зон польотів зросла. Повнота, достовірність і висока точність інформації при контролі на краю режимів польоту та в умовах знижених вертикальних і горизонтальних норм ешелону досягається інтеграцією датчиків пілотування та навігації в уніфікований інформаційна система. Інтеграція навігаційних систем і автоматизація основних процесів отримання, обробка та використання інформації дозволено інтегрувати на основі a мейнфрейм і спеціалізовані калькулятори гетерогенне навігаційне обладнання в єдиний навігаційний комплекс, який разом із системами автоматичного керування польотом створює НКП. За складністю та багатофункціональністю НСП сучасних ФПУ можуть можна віднести до великих інформаційно-керуючих систем.
Нині термін «посадка» включає такі етапи польоту: літак виліт у район аеродрому та передпосадкове маневрування, захід на посадку та сама посадка (вирівнювання, приземлення, біг). Цей етап є найбільш відповідальною та напруженою частиною польоту. Це тут, за світовою статистикою, тут відбувається більше третини всіх авіаційних подій. Близькість землі і контакт з поверхнею ЗПС вимагає високої точності контроль кутових і траєкторних параметрів польоту, навантаження пілота і членів екіпажу з додатковими функціями (зв'язок з наземними службами; звільнення - прибирання шасі і закрилків, зміна режимів роботи двигуна; контроль простору за кабіною та інші) істотно ускладнює ручне керування особливо на дебаркадер. Тому автоматизація цих режимів значно підвищує безпеку польотів і зменшує навантаження на членів екіпажу. За рахунок збільшення щільності повітряного руху, а також зниження метеор умови польоту і посадки (сучасні літаки повинні виконувати захід і посадку навіть у нульовій видимості) вимоги до інформаційного забезпечення так званих маргінальних зон польотів зросла. Повнота, достовірність і висока точність інформації при контролі на краю режимів польоту та в умовах знижених вертикальних і горизонтальних норм ешелону досягається інтеграцією датчиків пілотування та навігації в уніфікований інформаційна система. Інтеграція навігаційних систем і автоматизація основних процесів отримання, обробка та використання інформації дозволено інтегрувати на основі a мейнфрейм і спеціалізовані калькулятори гетерогенне навігаційне обладнання в єдиний навігаційний комплекс, який разом із системами автоматичного керування польотом створює НКП. За складністю та багатофункціональністю НСП сучасних ФПУ можуть можна віднести до великих інформаційно-керуючих систем.
Description
Робота публікується згідно наказу ректора від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник дипломної роботи: доцент кафедри авіоніки, Романенко Віктор Григорович
Keywords
graduate work, дипломна робота, aircraft, літак, avionics, авіоніка, flight trajectorie, льотна траєкторія, Block diagram, блок діаграма, navigation system, навігаційна система