Теоретико–експериментальне обґрунтування шляхів розширення функціональних можливостей метеорологічного радіолокатора та підвищення ефективності виявлення небезпечних метеорологічних явищ за рахунок використання поляризаційних властивостей зондувальних і відбитих сигналів

Abstract

1. Доведено теоретично і підтверджено експериментально закон монотонної залежності спектральної диференціальної відбиваності від доплерівської частоти у дощі. 2. Теоретично і експериментально отриманий зв'язок нових доплерівсько- поляриметричних параметрів – диференціальної доплерівської швидкості DDV і нахилу спект- ральної диференціальної відбиваності SLP з інтенсивністю турбулентності і параметрами роз- поділу крапель дощу за розміром. 3. Створена концепція багатофункціонального доплерівсько-поляриметричного дистан- ційного зондування метеорологічних об’єктів для отримання інформації про мікроструктуру об’єкта і характеристики вітру в ньому. 4. Розроблена теорія доплерівсько-поляриметричного дистанційного зондування крапе- льних опадів мікрохвильовими радіолокаторами. 5. Розроблені математичні моделі зв'язку доплерівсько-поляриметричних вимірюваних параметрів з характеристиками мікроструктури і параметрами динаміки (вітер, турбулентність) метеорологічних об’єктів з урахуванням інерційності розсіювачів, режиму зондування, харак- теристик радіолокатора, особливостей обробки сигналів. 6. Розроблені нові методи: - дистанційного виявлення зон граду за даними доплерівсько-поляриметричного спосте- реження зони огляду; - дистанційного виявлення зон імовірного обледеніння за даними допплерівсько- поляриметричного спостереження зони огляду; - дистанційного виявлення зон небезпечної турбулентності з оцінкою її інтенсивності за даними доплерівсько-поляриметричного спостереження зони огляду; - автоматичного розпізнавання типу гідрометеорів за даними доплерівсько- поляриметричного дистанційного зондування; - непрямої оцінки ефективності методів і алгоритмів та виконані відповідні оцінки щодо розроблених нових методів. Значимість отриманих наукових результатів зумовлена тим, що вони складають теоре- тико-експериментальну основу створення багатофункціональної когерентно-імпульсної метео- рологічної радіолокаційної системи здатної надавати комплекс необхідної метеорологічної ін- формації для ефективного розв’язання актуальних задач не тільки авіації, але й енергопоста- чання, мореплавства, транспорту, агрокомплексу, рибальства, прогностичних гідрологічних та протиградових служб, радіозв’язку, зокрема супутникового, інших галузей економіки, діяль- ність яких істотно залежить від забезпечення достовірного вимірювання інтенсивності опадів, турбулентності, виявлення зон підвищеної електричної активності та інших небезпечних метеорологічних явищ.