ЗОЛОТОНОСНІСТЬ МЕЗОЗОЙ-КАЙНОЗОЙСЬКИХ ПОХОВАНИХ АЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
Loading...
Date
2005
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЗБІРНИК
Abstract
У межах Українського щита кори звітрювання кристалічних порід фундаменту тісно просторово й парагенетично пов’язані з похованими річковими долинами. Це дає змогу виділити єдиний еволюційно-генетичний ряд кори звітрювання–алювіальні відклади. Специфіка алювіального седиментогенезу, пов’язаного з розмиванням і перевідкладенням хімічних кір звітрювання, зумовила формування значних концентрацій золота в літофаціях і фаціальних умовах, які не характерні для класичних алюві-альних розсипів. Похованим річковим палеодолинам притаманна успадкованість молодшими водотоками давньої річкової мережі, що зумовило стратиграфічну транзитність як матеріалу алювію, так і золота.
Description
Важливу роль у створенні золотого потенціалу осадового чохла відіграє комплекс осадових формацій, які утворились у близьких за умовами осадонагромадження умовах і досить широко представлені на теренах України. Одним із перспективних рудоконцентрувальних і рудогенерувальних формаційних типів є гіпергенний, що охоплює різновікові(від архею до кайнозою) площові та лінійні кори звітрювання[7]. Внаслідок еволюції короутворення на Українському щиті(УЩ) у різних
за віком, генезисом і петрографічним складом формаційних комплексах формувались золотоносні кори звітрювання. Різноманітна історія геологічного розвитку окремих блоків УЩ зумовила різний ступінь збереженості зон гіпергенезу і, відповідно, їхню перспективність на золоте зруденіння. Широкого розвитку зони гіпергенезу набули й на відомих рудопроявах золота[8].
Keywords
золото, розсипи, кори звітрювання, мезозой–кайнозой, поховані річкові долини, Україна