Переклад чи адаптація: ідеологічно-культурологічний аспект (на матеріалі казки Лаймена Френка Баума «Чарівник країни Оз», її українського перекладу та російськомовної адаптації Олександра Волкова «Чарівник Смарагдового міста»)

Abstract

Сьогодні переклад розглядається не стільки як лінгвістичне явище, а як культурне. Нове осмислення сутності і природи перекладу отримало назву «культурологічного повороту» в теорії перекладу. «Культурологічний поворот» – це концепція, перейнята теоретиками перекладу, орієнтованого на культурологію, щоб посилатися на перекладацький аналіз з точки зору культурного, політичного та ідеологічного контексту. Переклад це вже не процес заміни знаків мови оригіналу знаками мови перекладу, а «розробка стратегій, за допомогою яких тексти з однієї культури можуть проникати в текстуальну й концептуальну мережу іншої культури і функціонувати в іншій культурі». Розглядаючи вплив ідеології на переклад важливо було відокремити її компоненти. Ідеологема є досить новим терміном, і вважається найменшою ідеологічною смисловою одиницею. О.Г. Малишева пропонує розуміти ідеологему як «особливий багаторівневий концепт, в структурі якого актуалізуються ідеологічно марковані концептуальні ознаки, що об'єднують у собі колективне, часто стереотипне і навіть міфологізоване уявлення носіїв мови щодо влади, держави, нації, громадянського суспільства, політичних та ідеологічних інститутів». Ідеологема як ментальна одиниця характеризується національною специфічністю, динамічністю семантики, підвищеною аксіологічністю. З огляду на запропоноване визначення до ідеологем можна віднести такі концепти як «окупанти, терор, фашизм, народ, свобода, свої, вороги» залежно від контексту. Переклад на території України, надто в радянські часи, часто регулювався певною домінуючою ідеологією. Якщо проаналізувати список перекладів з іноземних мов у «Щорічнику книги СРСР» (видавали з 1927 р.), очевидним стає те, що в СРСР формувався власний канон світової літератури, і критерієм відбору творів для перекладу слугувала не тільки (а інколи і не стільки) художня цінність, а й доцільність перекладу тексту в ідеологічному аспекті.