Implementing the flipped classroom: a case study of teaching ESP to the bachelors in automation and computer-integrated technologies

Abstract

The paper describes the experience of flipped classroom application in teaching ESP. The study was held at the National Aviation University and involved 46 undergraduate students majoring in “Automation and Computer-Integrated Technologies”. In-class learning was organized according to the university schedule and out-of-class activities were conducted by using Google Classroom and a set of digital learning tools. Our observations during teaching with their further analysis and a designed questionnaire were used to reveal the benefits and drawbacks of the flipped classroom. The analysis of the students’ responses has shown that it allows students to study at their own pace, meet their needs, develop their organizational, communication and time management skills and increase their independence and creativity. The paper specifies three main phases of the flipped classroom and determines what skills are developed at each of them. Remembering and understanding are developed at the first phase and the freed classroom time is devoted to developing the skills of applying and analyzing. The higher-order thinking skills of evaluating and creating can be formed both in the classroom and during the post-class phase. The authors have selected digital learning tools which can be recommended for learning ESP in order to facilitate students’ out-of-class activities. Their use can help to shift the emphasis from the teacher to the student, increase students’ engagement in learning and make the course versatile and appropriate to students’ needs. A student survey was conducted at the end of the academic year, and the analysis of students’ responses revealed that they had a positive attitude to implementing the flipped classroom in teaching ESP. As shown by the results of the study, the use of the flipped classroom for teaching ESP is effective as it saves much in-class time for communicative tasks enhancing the development of higher-order thinking skills, unites in-class and out-of-class learning, controls students’ achievement not only in the classroom but outside it and makes the learning process more engaging. У статті описується досвід використання «перевернутого класу» при викладанні фахової англійської мови. У дослідженні, яке проводилось у Національному авіаційному університеті, взяли участь 46 студентів спеціальності «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». Навчання в аудиторії відбувалось за розкладом, а позааудиторна робота проводилась за допомогою Google Classroom та набору цифрових навчальних інструментів. Наші спостереження під час викладання, їх подальший аналіз та розроблена анкета для студентів були використані для виявлення переваг та недоліків «перевернутого классу». Аналіз відповідей студентів показав, що таке навчання дозволяє їм навчатися у власному темпі, розвивати свої організаційні та комунікативні навички, уміння планувати час, підвищувати свою самостійність та творчість. У статті визначено три основні етапи «перевернутого классу» та визначено, які навички розвиваються на кожному з них. Запам'ятовування та розуміння відбуваються на першому етапі, а звільнений аудиторний час присвячується формуванню навичок застосування та аналізу. Оцінка та креативність, що вимагають високого рівня пізнавальної діяльності, формуються на третьому етапі як в аудиторії, так і в післяаудиторній роботі. Автори систематизували цифрові навчальні інструменти для вивчення фахової англійської мови в позааудиторний час, використання яких сприятиме більшому залученню студентів до навчання, перенесенню акценту з викладача на студента та зробить курс відповідним до потреб студентів. Наприкінці навчального року було проведено опитування студентів, і аналіз відповідей студентів показав, що вони позитивно сприйняли впровадження «перевернутого классу». Як показали результати дослідження, використання «перевернутого классу» у викладанні фахової англійської мови є ефективним, оскільки економить аудиторний час на вирішення проблемних та комунікативних завдань, що сприяє розвитку навичок мислення вищого рівня, об'єднує аудиторне та позааудиторне навчання, контролює досягнення студентів не лише в аудиторії, але і поза нею, і робить навчальний процес більш цікавим та ефективним.