Переклад одиниць, що стосуються перекладацької діяльності, у творах масової культури українською мовою

Abstract

Перекладознавство на сучасному етапі свого розвитку, приділяє значну увагу оптимізації перекладу лексики професійного спрямування. Під впливом науково-технічної революції постійно з`являються нові поняття в різних професійних сферах, що в свою чергу вимагає детального вивчення та дослідження, оскільки такі нові слова та словосполучення потребують якісного перекладу. Проблематику термінології ґрунтовно досліджували такі лінгвісти: Д.С. Лотте, Г.О. Винокур, В.І. Карабан, К.Я. Авербух та інші. Багато перекладачів та лінгвістів досліджували проблематику, пов’язану із перекладом лексики професійного спрямування, а саме Л.І. Борисова, В.М. Комісаров, І.В. Корунець, А.Д. Швейцер та інші. Методологічні засади вивчення лексики професійного спрямування можна побачити в наукових працях З. Куньч, Т.О. Пахомової, О.О. Баловнєвої, О.В. Столярскої та інших. Спеціальна лексика є досить поширеним прошарком. Така лексика містить слова і вирази, що використовуються певними групами людей, які об’єднані професійним спрямуванням. До такої лексики належить професійно-виробнича, наукова та науково-технічна лексика. 1. Професійно-виробнича лексика утворює велику стилістичну групу, до якої відносять слова та поняття, на позначення різних знарядь праці, процесів виробництва, матеріалів тощо: вагранка, щеп, оранка, бетонування. 2. Окрему групу слів утворює наукова та науково-технічна лексика. Така лексика є найбільш поширеною у мові осіб, що пов’язані з певною галуззю виробничо-технічної та наукової діяльності, а також у науковій літературі. У лексиці науковій та науково-технічній є такі слова й вирази, що властиві лише окремим науковим чи технічним сферам діяльності, а є й такі що поширені в багатьох, а, інколи, навіть в усіх галузях техніки й науки.