Швейцарська конфедерація в сучасній Європі: регіональний вимір зовнішньої політики нейтралітету

Abstract

Однією з форм підтримки світової безпеки і миру є політика нейтралітету. Нейтралітет є міжнародно-правовим інститутом, комплексом заходів щодо захисту держави від економічних, географічних і політичних наслідків воєн, а також від агресії експансіоністськи налаштованих держав. Друга найстаріша у світі постійно нейтральна держава – Швейцарія. Її особливий статус був визнаний великими державами Європи на Віденському конгресі 1815 року, проте її виникнення пов'язують з більш ранніми подіями, адже ще святий покровитель Конфедерації Ніклаус з Флюе заповідав «не втручатися в чужі справи». У XX ст. ряд держав, таких як Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург і Данія, відмовилися від строгого нейтралітету як неефективного засобу проти сучасних загроз і стали одними із засновників Організації Північноатлантичного договору та приєдналися до Європейського Союзу. Після закінчення Холодної війни, яка була глобальною геополітичною, економічною та ідеологічною конфронтацією між Радянським Союзом та Сполученими Штатами Америки, подібні питання вийшли на порядок денний і в Конфедерації: у 1991 році швейцарський парламент запропонував оновити концепції зовнішньої політики і політики безпеки, а також визначити місце нейтралітету в цих концепціях. У 1993 році Федеральна рада оголосила про намір дотримуватися політики нейтралітету до тих пір, поки вона буде відповідати національним інтересам Швейцарії. У 1999 році була прийнята стратегія безпеки, ядром якої стала співпраця з європейськими державами і міжнародними організаціями. У 2012 році нейтралітет був визнаний одним з основних принципів зовнішньої політики Конфедерації. У швейцарській історіографії Європа з середини 1990-х рр. порівнювалася з нестабільним «монстром», складеним з безлічі організацій (ОБСЄ, Рада Європи, ЄС, ЄАВТ тощо). Однак автор цієї концепції Алоїс Рікліни наполягав на тому, що Швейцарія повинна перестати самоізолюватись і активізувати співпрацю з ними, оскільки міжнародна солідарність і довгострокові перспективи набагато важливіші поточних інтересів. На думку науковця Даніеля Меклі, сучасна модель «активного нейтралітету», заснована на підтримці позитивного образу Конфедерації, яка прагне виразити міжнародну солідарність, не сприяє підвищенню її безпеки, а від загроз її захищає лише географічна близькість до Європейського Союзу і НАТО. Цю тему Д. Меклі продовжив досліджувати у співавторстві з Андреасом Венгером. Вони прийшли до висновку, що з огляду на взаємозв'язок загроз у глобалізованому світі, Швейцарії необхідно досягнути єдності різних галузей політики, в тому числі співпраці цивільної та військової сфери .