Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50107
Название: Homo in via: from Plato’s cave to the modern neuroscreen
Другие названия: Homo in via: від платонової стіни до модерного нейроекрану
Авторы: Karpov, Viktor
Карпов, Віктор Васильович
Сиротинська, Наталія Ігорівна
Syrotynska, Natalia
Ключевые слова: neuroscience
the reality of the neurоscreen
Plato
cave allegory
eidos
primitive culture
transgression
трансгресія
нейронаука
Платон
первісна культура
ейдитизм
реальність нейроекрану
алегорія печери
Дата публикации: 2018
Издательство: Millenium
Библиографическое описание: Homo in via: from the Plato’s cave to the modern neuroscreen / V. Karpov, N. Syrotynska // Bulletin of the National Academy of Management of Culture and Arts. - 2018. - № 3. - С. 19-26.
Краткий осмотр (реферат): The purpose of the article is an interpretation of the famous Platonic myth about a cave from the perspective of the critical images rethinking in the context of their accentuation during the millennial development of the humankind culture as well as in acquiring the corresponding term for the designation of the modern style. Methodology. The choice of research strategies in identifying the features of changing key periods has determined the application of the systemic and integrated approach and contributed to the comprehension of value-based social and cultural imperatives within the historical development of humankind. The implementation of the semiotic and functional procedures is formed due to the identification of iconic connections between the symbols of the Platonic myth within the time-separated periods. The use of comparative and heuristic research methods helped to identify structural models reflecting the features of the functioning of culture at its various stages. Regarding the particular context, we use the prognostic aspect of the study, which involves understanding of new symbols that reflect social relations and cultural and artistic forms of modern information and technological civilization. The use of the mentioned methods of research contributed to obtaining their theoretical results. The scientific novelty of the study lies in the formulation and development of an actual topic, which within the scientific dimension has not received comprehensive and objective coverage and is being investigated for the first time. The research proves the idea that consists in the fact that the results of understanding of the images of the Platonic myth serve to build a new reading of the ways of development of human civilization, as well as to determine the value-based categories of the modern hyper-informational society. Conclusions. The development of the human culture demonstrates a tangible link of contemporary worldview landmarks with unique opportunities for technical innovation, which requires the introduction of new terminology. Also, it is noted that the Platonic myth of the cave arises with the appropriate marker, the polysemy of which made it possible to identify critical moments of the historical and cultural development of humankind and formulate appropriate definitions. The neuro art term is proposed which accumulates modern artistic means, reflected in a combination of unique expressive possibilities of sound, image, and text, which project a particular idea into the human subconscious with the help of various means of modern technology. Thus, a new reality of human existence arises - neuroscreens with the domination of political and economic interests, activating manipulative schemes based on eidetic means of representativeness. It is stated that the Platonic eidos discovers internal versatility, is the categorical structure of medieval and modern philosophers, correlates the artistic, historical processes of different periods, and therefore fully corresponds to the definition of contemporary style as eidetic.
Мета дослідження полягає у прочитуванні відомого платонівського міфу про печеру з позиції переосмислення ключових образів в контексті їх акцентуалізації впродовж тисячолітнього розвитку культури людства, а також у віднайдені відповідного терміну для означення сучасного стилю. Методи дослідження. Вибір дослідницьких стратегій при виявленні особливостей зміни виокремлених періодів визначив застосування системного та комплексного підходів, що забезпечило встановлення ціннісних суспільно-культурних імперативів в межах історичного розвитку людства. Застосування семіотично-функціонального підходу зумовлене віднайденням знакових зв’язків поміж символами платонівського міфу в межах розрізнених в часі періодів. Використання порівняльного і евристичного методів дослідження сприяло виявленню структурних моделей, що відображають особливості функціонування культури на різних її етапах. В цьому контексті використовуємо також прогностичний аспект дослідження, що передбачає осмислення символів, що відображають суспільні взаємини та культурно-мистецькі форми сучасної інформаційно-технологічної цивілізації. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних теоретичних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної теми, яка в науковому вимірі не отримала всебічного й об’єктивного висвітлення та досліджується вперше Обґрунтовано ідею, яка полягає у тому, що результати осмислення образів платонівського міфу слугують вибудуванню нового прочитання шляхів розвитку людської цивілізації, а також визначенню ціннісних категорій сучасного гіперінформаційного суспільства. Висновки. Розвиток культури людства задемонстрував відчутний зв’язок сучасних світоглядних орієнтирів з унікальними можливостями технічних інновацій, що потребує впровадження новітньої термінології. Зазначено, що відповідним маркером постає платонівський міф про печеру, багатозначність якого дозволила виявити ключові моменти історико-культурного розвитку людства і сформулювати відповідні означення. Запропоновано термін нейромистецтво, що акумулює сучасні мистецькі засоби, відображені у поєднанні характерних виразових можливостей звуку, зображення і тексту, які сукупно проектують визначену ідею на людську підсвідомість за допомогою різноманітних засобів сучасної техніки. В такий спосіб постає нова реальність людського буття – нейроекран із домінуванням політичних та економічних замовлень, що активізують маніпулятивні схеми, базовані на ейдетичних засобах виразовості. Констатується, що платонівський ейдос виявляє внутрішню багатозначність, є категоріальною структурою середньовічних та сучасних філософів, корелює художньо-історичні процеси різних періодів, тож вповні відповідає означенню сучасного стилю як ейдетичного.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50107
DOI: 10.32461/2226-3209.3.2018.147115
Располагается в коллекциях:Статті кафедри комп'ютерних технологій дизайну і графіки

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
vdakkkm_2018_3_6.pdf949.6 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.