Імітаційна модель формування технічного обслуговування авіаційної техніки

Abstract

Удосконалення системи організації та управління процесами технічного обслуговування (ТО) повітряних суден (ПС) є одним з основних напрямків підвищення ефективності роботи інженерно-авіаційного служби (ІАС) та якості ТО авіаційної техніки (АТ). Це обумовлено прискореним темпом зростання обсягів виконуваних ІАС робіт, зростаючою складністю авіаційної техніки і різноманіттям впровадження нових стратегій ТО та методів діагностування АТ, значним збільшенням потоків технічної і виробничо-економічної інформації, необхідної для управління виробництвом. У 90-ті роки об’єми наукових досліджень, що проводилися з проблем організації технічного забезпечення, з причини недостатнього фінансування помітно знизилися. Без відчутної наукової підтримки питання організації інженерно-авіаційного забезпечення (ІАЗ), як основи технічного забезпечення та сфери діяльності інженерно-авіаційної служби після набуття Україною незалежності та протягом наступних 23 років уповільнило хід свого розвитку. Досвід застосування авіації у сучасних умовах показує, що показники ефективності заходів ІАЗ не покращуються. Цьому є багато причин, деякі з них: система планування ІАЗ, яка була сформована у свій час, не відповідає сучасним реаліям та міжнародному досвіду використання цивільної авіації; недосконалість законодавчого та нормативно правового регулювання діяльності суб'єктів авіаційної діяльності; відсутня дієва система запровадження шляхів зниження праце-витрат та вартості заходів ІАЗ; відсутність у багатьох керівників стимулів та можливостей впровадження прогресивних технологій і т.д. Все це негативно впливає на безпеку авіації та темпи розвитку авіаційної галузі в цілому.