Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45666
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorГубанов, Олександр Миколайович-
dc.date.accessioned2021-02-03T09:33:34Z-
dc.date.available2021-02-03T09:33:34Z-
dc.date.issued2020-12-
dc.identifier.urihttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45666-
dc.descriptionРобота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році ". Керівник проекту: к.п.н., доц. Луппо Олександр Євгеновичuk_UA
dc.description.abstractАвіаційна діяльність зростає з року в рік величезними стрибками. Таким чином, перед авіаційним суспільством постають все нові і нові проблеми, пов'язані з ростом цієї активності. У будь-якому випадку мінімуми ешелонування повинні бути передбачені, але обмеження кількості повітряних суден у повітряному просторі є неможливим з економічних причин і причин попиту. Тому службам повітряного руху доводиться мати справу з величезною кількістю літаків у повітряному просторі. У разі зонального контролю зростання кількості повітряних судів не є такою великою проблемою, як, наприклад, в вузлових зонах, оскільки в TMA менше місця для маневрування і менше часу для прийняття рішень. Ця проблема особливо гостро стоїть під час прибуття літаків в термінальних диспетчерських зонах з щільним потоком транспорту, в районах декількох аеропортів. Проблема боротьби з величезною кількістю літаків в аеродромах посилюється і методами, які сьогодні використовують авіадиспетчери. В даний час це метод векторування, який заснований на подачі певних команд для кожного повітряного судна, що знаходиться під контролем авіадиспетчера. Цей метод добре підходить для скорочення траєкторії польоту конкретного літака, але в разі великої кількості літаків в зоні цей метод абсолютно безкорисний і потенційно небезпечний, тому що надавання команд для кожного літака в зоні збільшує навантаження на авіадиспетчера та в разі помилки ймовірність виникнення конфліктів дуже висока. Таким чином, дуже складно забезпечити один з найважливіших пріоритетів авіації - безпеку, використовуючи векторування в термінальних зонах з високою щільністю транспортних потоків. Метод точкового об’єднання дає нам гарну можливість оптимізувати послідовність прибуття літаків в аеродроми без наслідків на завантаженість авіадиспетчерів і безпеку польотів. Перші випробування в аеропортах Осло і Шарль-де-Голль в Парижі показали колосальне збільшення пропускної спроможності сектора УПР і, таким чином, скорочення загального часу на визначення послідовності руху. Також це дало позитивні результати, тобто поліпшення якості обслуговування повітряних суден під час процедури прибуття, більшої поінформованості пілота і авіадиспетчера про ситуацію і загальної впорядкованості потоків руху.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний авіаційний університетuk_UA
dc.subjectдипломна роботаuk_UA
dc.subjectдиспетчерські зониuk_UA
dc.subjectвільні маршрутиuk_UA
dc.subjectповітряне судноuk_UA
dc.titleПотоки повітряних суден, що прибувають, у термінальних зонахuk_UA
dc.typeThesisuk_UA
Appears in Collections:Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри аеронавігаційних систем

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ФАЕТ_2020_272_Губанов А.pdf1.67 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.