Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43404
Title: Національна ідентичність у персоналізованій історії українського мовознавства
Authors: Довбня, Людмила Еммануїлівна
Товкайло, Тамара Іванівна
Keywords: національна ідентичність
українське мовознавство
принцип історизму
історія українського мовознавства
діалектна лексика
мовлення
Issue Date: Apr-2020
Publisher: Талком, Київ
Citation: Довбня Л.Е., Товкайло Т.І. Національна ідентичність у персоналізованій історії українського мовознавства // Національна ідентичність в мові і культурі: збірник наукових праць / за заг.ред. О.Г. Шостак. – К.: Талком, 2020. – С.143-147
Abstract: Історія становлення та розвитку українського мовознавства як науки склалася завдяки ідеям неординарних особистостей – непересічних постатей, котрі присвятили своє життя благородній меті – служінню українському народові, оскільки задля збереження його національної ідентичності необхідно було не лише утримати мову в її практичному вияві, а й закласти підвалини для створення потужного теоретичного підґрунтя. Наші сучасники завдячують В.М. Ганцову, П.Г. Житецькому, А.Ю. Кримському, О.Б. Курило, К.П. Михальчуку, І.І. Огієнку, О.О. Потебні, С.Й. Смаль-Стоцькому, Є.К. Тимченку, Ю.В. Шевельову та іншим дослідникам, які в різні історичні епохи створювали вагоме підґрунтя для різноаспектного розвитку сучасних українських лінгвістичних учень, одначе їхня праця часом виявляється безпідставно забутою або представленою епізодично. С.П. Бевзенко справедливо вказує: «Оцінка того чи іншого явища історії українського мовознавства повинна виходити з принципу історизму – єдиного можливого методологічного принципу історії науки, згідно з яким кожне явище історії мовознавства має бути співвіднесене із сучасними уявленнями про те чи інше питання, адже без цього неможливо встановити місце тієї чи іншої мовознавчої праці в поступальному русі історії науки. Проте загальна оцінка її повинна даватися не з точки зору сучасного рівня знань, а залежно від того, що нового несли її автори в науку порівняно із своїми попередниками і яке значення мала вона для свого часу».
Description: Література 1. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови: навч. посібник для студентів педінститутів спеціальності 02.19.00 «Українська мова і література». К.: Вища шк., 1991. 231 с. 2. Довбня Л.Е., Товкайло Т.І. Історія українського мовознавства в іменах: навч. посіб. Переяслав: Домбровська Я.М., 2019. 309 с. 3. Довбня Л.Е., Товкайло Т.І., Товкайло А.В. Роль П.Г Житецького в історії становлення та розвитку української мови. Филология, соціологія и культурология. Современные тенденции в науке о образовании: сб. научных статей. Краков, 2016. С. 32-36. 4. Михальчук К. Что такое малорусская (южнорусская) речь? Киевская старина. 1899. № 8. С. 135–195. 5. Петлюра С. Останній український діяч шести десятих років (До півріччя смерти К.П. Михальчука). URL: https://symonpetlura.ucoz.ua/publ/ostannij_ukrajinskij_dijach_shestidesja tikh_rokiv_do_pivrichchja_sterti_k_p_mikhalchuka/2-1-0-38 (дата звернення – 27.06.2019 р.).
URI: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43404
ISBN: 978-617-7832-35-4
Appears in Collections:Національна ідентичність в мові і культурі. XIII Міжнародна конференція

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Довбня.pdf190.2 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.