Рецепція літературної національної ідентичності корінних жителів США

Abstract

Процеси деколонізації відіграють провідну роль у формуванні літературної традиції корінних народів Північної Америки. Письменники, такі як Н. Скотт Момадай, Ігнатія Брокер та Леслі Мармон Сілко, декларують свої твори як ідеологічно переплетені з претензіями на національну ідентичність колонізованих народів Північної Америки, посилаючись на національну корінну спадщину, яка здавна вважається невагомою культурною смертю компонент американських індіанців. Важливу роль у цій спадщині відіграє концепція тілесності та сексуальності. Літературно-фізичний дискурс як ціннісно-ідеологічний сегмент картини світу цих авторів є особливим способом просування свідомості автора в художньому тексті. О. Шостак зауважила, що поняття сексу та сексуальності в корінних громадах Північної Америки суттєво відрізнялося від понять їх іспанських, французьких та англійських завойовників. Багато корінних товариств розрізняли третю та четверту статі, що визначало ролі цієї громади члени, гендерна ідентичність яких не збігалася з природною статтю. Наприклад, серед людей Зуні гендер вважався «набутою, не вродженою ознакою. Біологічна стать не диктувала тих ролей, які обирали люди». В сучасному культурному дискурсі американських індіанців ми маємо справу з величезною кількістю різноманітних визначень фізичності та сексуальності, які сьогодні є однією з ключових системоутворюючих концепцій культурного, соціологічного, мовного, антропологічного та літературного аспектів дослідження корінних жителів Північної Америки.