Жіноча ідентичність в сучасній підлітковій літературі для дівчат на матеріалі повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківських"

Abstract

Тема кохання специфічна і складна для наративної площини дитячої/підліткової літератури. Особливості переживання почуття закоханості у підлітковому та дорослому віці є відмінними за своєю специфікою, емоційною складністю та спектром вираження, а отже, орієнтуючись на реципієнта-підлітка, автори обирають специфічні наративні стратегії, доступні юному читачеві. Яскравим прикладом такої розбудови художнього світу є повість М. Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Зауважимо, що певною мірою авторка застосовує на ґрунті української дитячої (зокрема підліткової) літератури постмодерну тенденцію, а саме інтертекстуальність. Марина Павленко звертається у текстах до надбань української усної народної творчості, застосовує елементи української історії та алюзії на літературні образи й мотиви. Так, риси українського постмодерного дискурсу з «дорослої» літератури зміщуються на дитячу, зокрема і на казку.