Підкорювач порубіжжя і ковбой як фундамент національної самобутності і гордості американців

Abstract

Коли мова йде про Дикий Захід, зазвичай мається на увазі остання третина ХІХ століття. Це період найбільш інтенсивного опанування американцями західної частини своєї країни. ХІХ століття в історії США – це епоха фронтиру – так званого «порубіжжя (прикордоння)» – перехідної зони двох різних суспільств, що має динамічний характер та характеризується високою взаємодією різних, часто ворожих культур. Фронтир давав американцям надію на можливість втілити у життя сокровенну мрію – на цих «нічиїх» землях побудувати справедливе, гармонійне, щасливе суспільство, демократичну державу, забезпечити багате і заможне життя. «Це своєрідне налаштування на успіх, яке корінням сягає світогляду колоністів, що розуміли Америку як країну великих можливостей та безмежних ресурсів. Похідним звідси поняттям є self-made man, тобто, людина, що досягла успіху завдяки своїй наполегливій праці, незважаючи на соціальний статус». Результатом експансії на Захід став жанр американського вестерну. Попри те, що цей жанр є наслідуванням середньовічних лицарських романів, «аж до середини ХХ ст.. він розглядався як грубий витвір поп-культури, тому дослідники не приділяли йому достатньо уваги. Лише ближче до кінця ХХ ст. з’явилися наукові розвідки, присвячені цьому явищу американської культури, у яких з’ясовувалося, що обов’язковим елементом цього жанру є наявність фігури воїна, репрезентованої образом індіанця». Найпотужнішими образами американської фронтирної літератури стали образи підкорювача порубіжжя і ковбої, фундамент національної самобутності і гордості американців.