Система підтримки прийняття рішень оператора БПЛА у разі виникнення аварійної ситуації. Проблеми з електропостачанням.

Abstract

На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства інформаційні технології стають головною причиною значного зростання актуальності сфер наукової діяльності, що пов’язані з математичним проектуванням процесів. Створення реальних об’єктів дійсності здебільшого супроводжується значними складностями, щоформулюютьсявже на стадії постановки проблеми. Ці складнощіпереважним чином є наслідком недосконалості обчислювальних методів та засобів їх реалізації[2, с. 134-156]. Слід зазначити, що важливе місце в єдиній транспортній структурі України належить повітряному транспорту, важливість якого повсякчас підвищується.При цьому необхіднимелементом авіації є система еаронавігації (АНС),яка призначається для ефективної реалізаціїавіапольотів.Сучасна аеронавігаційна система є складною ієрархічноюлюдино-машинною структурою, що за допомогоювідповідних технічних атрибутів здатназабезпечитипроцес організації повітряного руху та зробити йогобезпечним, регулярним та ефективним аеронавігаційним обслуговуванням.Виконання вимог до безпеки повітряного рухупевноїшвидкості та щільності окремого польоту,у відповідності до врахування погодних умов та, як наслідок, можливоївідмовимеханізмів аеронавігації та впливу людського фактора досліджують вчені та авіаційніспеціалісти протягом всієї історії авіації. Дані статистичного аналізущодо авіаційнихпригодвпродовжостанніх десятиліть вказують на домінуючуроль впливу людини-оператора на загальнечисло авіаційних подій, що складає майже 80%. Величезна частина авіаційних подій (49%) стосується свідомих порушеньпілотами льотних законів та недотримань усталених інструкцій, а також порушення процесу передпольотної підготовки (42%). Традиційні способи, такі, як підвищеннярівня професійної підготовки, трудової дисципліни, в цьому випадку практичнобезсилі, оскільки авіаційний фахівець професійно достатньо підготовлений. Зростаюча ціна помилок оператора визначає постійну необхідність пошуку шляхів ізасобів забезпечення ефективного функціонування людини в нормальних і екстремальних умовах діяльності. Виправити ситуацію здатні автоматизовані інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень (СППР), які дозволяють змоделювати прогнозований розвиток ситуації при настанні особливого випадку в польоті у вигляді відповідних діаграм причинно-наслідкових зв’язків події, що може відбутися. Таким чином проектування операторської діяльності за допомогою математичних моделей СППР у конкретно заданих умовах сприяє виключенню помилкових рішень із застосуванням людського фактору, тобто максимально його виключає[23, с. 23-28]. Крім того, урахування впливу факторів зовнішньогосередовища в разі прийняття рішення людиною-оператором (професійного і непрофесійного характеру), розвиток ситуації віднормальної до катастрофічної, умови експлуатації літального апарату (очікувані і неочікувані) дозволяютьмоделювати дії людини-оператора в особливих випадках польоту з упередженням[9, с. 17-23]. Проте, незважаючи на активні дослідження в цій галузі, все ще залишаються не вирішеними в повному обсязі питання, пов`язаніз розробкою методів і алгоритмів моделювання операторської дільності в авіаційній галузі під час виникнення надзвичайної ситуації, а саме: проблеми з електропостачанням. Недостатньо чітко описані задачі створення моделей СППР в діяльності людини-оператора в очікуваних та неочікуваних умовах експлуатації об’єкта керування БПЛА, також особливості їх реалізації. Виходячи з вищенаведеного, наше дослідження особливостейрозробки та практичного застосування СППР оператора БПЛА у разі виникнення проблем з електропостачанням є актуальним.