Порівняльна характеристика простого речення в англійській та українській мовах

Abstract

асифікаційних ознак. Речення - це єдине окреме висловлювання, що має свою інтонаційну та смислову завершеність. Реченням є слово або група слів, організованих за правилами граматики, що передають певне повідомлення, питання, оклик або заклик до певної дії. Речення, як англійської, так і української мови, в залежності від того, скільки граматичних основ (а саме сполучення підмета та присудка) вживається в ньому, поділяються на прості та складні речення. Просте речення – це речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають закінчену думку. Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа (предикативний центр). Просте речення англійської та української мов може бути як повним, так і неповним. Повними називаються речення, у яких наявні всі головні та другорядні члени речення, необхідні для завершеності будови й повноти вираження значення. Наприклад: «Коло хат зеленіють густі старі садки.». Неповними називаються такі речення, у яких пропущений головний або другорядний член речення, проте є зрозумілим із контексту або ситуації мовлення.