Нагляд і контроль суб’єктами господарювання в контексті системної побудови антикорупційного механізму

Abstract

Мета: виявлення, в контексті створення теоретико-методологічної бази вдосконалення правового забезпечення контролю господарської діяльності, його проблем та формулювання відповідних конкретних конструктивних пропозицій. Методи: при написанні статті використано загальнонаукові методи дослідження. Результати: нагляд і контроль ефективніше досягають своєї мети, є досконалішими, прозорішими та зрозумілішими для всіх, якщо вони діють не ізольовано, уособлено, автономно, а злагоджено, системно разом з іншими органами контролю і управління, коли ця взаємодія є врегульованою, регламентованою. Має бути системно врегульований та регламентований порядок виконання кожної з вищезазначених функцій з прив’язкою до виконавців кожного з етапів нагляду і контролю. У законодавчому порядку доцільно створення державного антикорупційного механізму, в центрі якого були б такі функції як нагляд і контроль. Під антикорупційним механізмом розумітимемо сукупність органів нагляду і контролю, а також технології реалізації цих функцій. Обговорення: потрібна системна ув’язка (на рівні ув’язки «входів» і «виходів») діяльності органів, організацій, приватних осіб, які зараз діють уособлено, автономно, - у єдиний вузол, мета якого – нейтралізація корупції. Для вирішення поставлених питань запропоновано концепцію створення т а забезпечення діяльності державного антикорупційного механізму.

Здійснення нагляду та контролю є одним із важливих заходів у реалізації завдань та функцій держави. Щодо нормативних джерел, то поняття «державний нагляд» і «контроль» стосовно господарської діяльності використовуються, перш за все, у Господарському кодексі України (ст. 19), та у низці інших нормативно-правових актів, які можна віднести до господарського законодавства.