Моделі деформування залізобетону на засадах механіки руйнування

Abstract

У дисертації вирішена проблема тріщиностійкості та жорсткості залізобетону, яка пов’язана з визначенням дійсної ширини розкриття та розвитку різних типів і рівнів тріщин на засадах тонкого інструментарію механіки руйнування, та суттєвим зміненням жорсткості, викликаним тріщиноутворенням, що є вельми необхідними при ефективному проектуванні та розрахунках конструкцій, будівель та споруд із залізобетону. Розроблено нові моделі деформування залізобетону для граничних станів другої групи щодо визначення утворення тріщин, опору розтягнутого бетону між тріщинами, відстані між тріщинами, ширини їхнього розкриття та жорсткості на різних ділянках довільно орієнтованих тріщин. Отримані дослідні дані про характер і ефекти деформування, утворення, розвитку і розкриття нормальних і похилих тріщин у залізобетонних конструкціях; виконані чисельні дослідження та порівняльний аналіз із залученням нормативної методики розрахунку та ПК «Ліра-САПР», які підтверджують ефективність запропонованих моделей.