Телеологія знання. Художньо-інтерпретаційні моделі української прози ХІХ - початку ХХІ ст. про науку

Abstract

У монографії висвітлено рух філософсько-естетичних уявлень про науку як низку художньо-інтерпретаційний моделей в українській прозі ХІХ - початку ХХІ ст. Згідно з модальним принципом цей рух простежено на матеріалі жанрово-стильових різновидів "правдоподібної", біографічної та фантастичної прози. Автор накреслив кілька понятійних рядів, а саме ряд метанаративів або ціннісних парадигм, ряд художніх напрямів, жанрово-стильових різновидів, типології персонажа-науковця, які, переплітаючись і взаємодіючи, формують образ науки тієї чи іншої доби у вигляді художньо-інтерпретаційних моделей науки як "життя в істині", просвітництва, "чистої науки", виробництва та науки як кризи цілепокладання.

The author has drawn several conceptual series, namely a series of meta-narrative or valuable paradigms, a number of artistic trends, genre and stylistic varieties, the typology of image-scientist; interwearing and interacting they create the image of science of this or that period in the form of artistic-interpretational models of science as life in truth, science as education, science as dis-interested search for truth or s-called "pure science", science as production and science as the crisis of goal-setting.