Стратегії реалізації соціокультурного потенціалу глобальних інформаційних мереж

Abstract

Досліджено сутність пізнавальних стратегій організації інформаційної діяльності як атрибуту цивілізаційного розвитку глобалізованого соціуму на початку ХХІ століття. Обґрунтовано, що процес інституалізації інформаційних мереж потребує перебудови в масовій свідомості когнітивних установок. До них мають бути віднесеними алгоритмічні, структурно-функціональні, стохастичні, імовірнісні моделі прийняття стратегічних рішень. Встановлено, що інформаційна діяльність була притаманною усім типам суспільного устрою. Але лише в суспільстві, заснованому на соціальних мережах, інформаційна діяльність стає атрибутом особистості, складовою процесу її соціалізації. Спираючись на поняття раціональності соціальних дій М. Вебера та комунікативної раціональності Ю. Хабермаса, висунуто гіпотезу про формування інформаційної раціональності, як основи стратегії втілення соціокультурного потенціалу глобальних інформаційних мереж.