Особистість мережевого суспільства: свобода vs контроль

Abstract

Прихід інформаційної ери ознаменувався переформатуванням усіх форм суспільної свідомості. Футурологічні концепції, моделі самоорганізованого соціуму, утопії набували втілення у практиці життя людей, відчутно зміщуючи їх світоглядні установки і пріоритети в бік розширення свободи й реалізації нових форм ідентифікації особистості. Водночас інноваційно-технологічна ейфорія змінилася похмурими апокаліптичними прогнозами. Підкріплені численними теоріями світової змови, вони породили тотальну недовіру до інформаційних мереж як способу акумуляції суспільно важливої інформації. Очевидно, що описані два підходи до сприйняття мережевих сервісів є занадто радикалізованими і, на наш погляд, існують з метою приховування справжніх тенденцій і закономірностей трансформації соціальної реальності. Відходячи від протистояння «технократів» і «філософів», визнаємо існування дегуманістичних тенденцій у сучасному соціумі. Найбільш виразно їх вияв проявляється при аналізі феномену особистості. Від Середньовіччя, що ототожнило особистість з відповідальністю і обов’язком, через Новий час, який легітимізував автономне існування й право вибору, ХХ ст. репрезентувало особистість концептом «свобода». На рубежі ХХ-ХХІ ст. особистість постала перед необхідністю «розпредметнення» свого мережевого статусу. Здавалося, що віртуальні соціальні мережі гармонійно вирішили цю проблему реалізували тисячолітню європейську мрію про вільну особистість, непідконтрольну стороннім впливам і рішенням.