Національна ідентичність в мові і культурі. ХІ Міжнародна конференція

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43873

Збірник містить тексти доповідей ХІ Міжнародної конференції з питань національної ідентичності в мові і культурі, що відбулася 22-23 березня 2018 року на кафедрі іноземних мов і прикладної лінгвістики Навчально-наукового гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (м. Київ, Україна).

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 80
  • Item
    Небесне та земне у "Чотирьох гімнах" Едмунда Спенсера
    (Талком, Київ, 2018-03) Ніколаєнко, Світлана Володимирівна
    “Чотири гімни” Е. Спенсера присвячені філософії Любові, при тому, що вони не є філософським трактатом у прямому сенсі. Ідеї щодо божественної та людської Любові були осередком ренесансної філософської думки взагалі і лейтмотивом поезії Спенсера зокрема. Поет, намагаючись не так розвивати думки своїх попередників, як інтерпретувати їх, відтворив їх через призму нової правди і гармонії. Спенсер зібрав матеріали, що інкорпорували давні традиції, включаючи Біблію, Платона, низку текстів із творчого доробку письменників від Августина, Данте та Петрарки до флорентійських неоплатоників. Однак слід зауважити, що твір Спенсера не є скороченою інтерпретацією тієї чи іншої філософської теорії. При пильному читанні ідеї та ставлення, що віддзеркалюють світогляд автора, дивним чином поєднані одне з одним. Окремі розділи ліричного твору Спенсера є безпосередньо петрарківськими, в той час як інші написані під очевидним впливом М. Фічіно та його послідовників. У той час, як “Гімн на честь Небесної Любові” нагадує релігійний гімн, що передає центральний сюжет Євангелія, “Гімн на честь Небесної Краси” відтворює божественні видіння християнського містицизму. Отже у “Чотирьох гімнах” Е. Спенсер поєднує неоплатонічні та біблійні ідеї у притаманному йому еклектичному стилі.
  • Item
    Тілесно-топологічні "Витівки кепського дівчиська" в однойменному романі Маріо Варґаса Льйоси
    (Талком, Київ, 2018-03) Штейнбук, Фелікс Маратович
    Характеризуючи творчість видатного латиноамериканського письменника сучасності – перуанця Маріо Варґаса Льйоси, Ольга Недвига у своїй статті з емблематичною назвою, тобто «Мандрівний Льйоса», не без підстав ствердила, що, порівняно із попереднім періодом, «…колишнього Льйосу не повернути. Відтепер письменника тривожить лише тип вічного вигнанця, мандрівника». А чи не єдиний український знавець літератури країн так званого Андійського регіону Ігор Оржицький, своєю чергою, зазначив, що, «на думку Майстра [себто Льйоси], література народжується з „падла” – продукту розпаду суспільства та особистості, а письменник уподібнюється до стерв’ятника». Зрештою, сам «Майстер» у своїй Нобелівській лекції у певному сенсі узагальнив наведені вище критичні рефлексії, проголосивши, що «література обертається на чаклування, коли дає нам надію одержати те, чого не маємо, стати тим, ким ми не є, провадити те неможливе існування, в якому ми, ніби язичницькі боги, почуваємося смертними й безсмертними одночасно…». Отже, мета доповіді полягає у спробі проаналізувати один з останніх, перекладених українською мовою, романів Маріо Варґаса Льйоси «Витівки кепського дівчиська» з огляду на дивовижі тілесно-топологічні мандри героїв його книги.
  • Item
    Вербалізація кінетичного та просодичного компонентів невербальної поведінки у художньому дискурсі
    (Талком, Київ, 2018-03) Мінцис, Елла Євгеніївна
    Мова – це своєрідна призма, кріз яку людина бачить дійсність, проектуючи на неї за допомогою мови суспільний досвід. Вербальні компоненти – найважливіші складові комунікативного акту, оскільки саме вони в нормальному міжособистісному спілкуванні виступають основними носіями значень повідомлень. Аналіз художнього дискурсу передбачає розгляд як його лінгвістичних, так і екстралінгвістичних складових. До лінгвістичних компонентів емотивного дискурсу належать емотивна лексика, фразеологія, емотивні конструкції, відповідне емотивно-просодичне оформлення. Екстралінгвістичні компоненти включають емоційну предметну ситуацію і емоційну комунікативну ситуацію, а саме емоційні наміри комунікантів та їх загальний емоційний настрій. Згідно І.Ю.Черепанової вираз обличчя, вираз очей, поза, жести, голос, поведінка – це головні засоби створення «особливої соціально-психологічної ролі». Невербальна поведінка є основою для розуміння значення обміну думками оскільки «те, як ми говоримо є так само важливе, як і те, що ми говоримо». Найчастіше невербальній поведінці довіряють значно більше, ніж вербальній, оскільки її виявлення обумовлене імпульсами підсвідомості людини, а підробити ці імпульси практично неможливо.
  • Item
    Мистецтво в системі взаємовідносин масової і національної культури
    (Талком, Київ, 2018-03) Гоц, Людмила Сергіївна; Пожарська, Олена Юріївна
    Сучасна культура являє собою унікальний феномен. Завдяки науковому прогресу людина, яка живе в сучасному суспільстві, має можливість отримати доступ до інформації про практично будь-яку частину загальнолюдської культурної спадщини. На відміну від людей минулого, обмежених у виборі і які жили в умовах монополії своєї національної культури, людина сучасна вільна у своїх можливостях. За допомогою книг, телебачення, глобальної комп’ютерної мережі вона може бачити і порівнювати всі відомі культурні напрями і течії, філософські доктрини і релігійні вчення, політичні концепції та ідеології, і перед нею як ніколи раніше постає проблема вибору. Цілком зрозуміло, що в цих умовах шанс на існування і розвиток отримують тільки ті культурні напрями, які стають популярними - привертають до себе людей, їхні гроші і розум. Напрям, який втрачає популярність, вмирає.
  • Item
    Национально-культурные особенности вербального поведения представителей английской и русской лингвокультур в сфере эмоциональной/эмотивной коммуникации
    (Талком, Київ, 2018-03) Солдатова, Ольга
    Актуальной задачей обучения иностранным языкам как средству коммуникации между представителями разных народов и культур является обучение языку в единстве с культурой. Основными принципами такого преподавания является сравнение и сопоставление, так как через сопоставление культур можно отчетливо осознать их различие. В межкультурном общении важно научиться понимать различные проявления эмоций, выражаемые представителями разных лингвокультур, которые могут отличаться степенью экспрессивности, направленностью, значением, разными целевыми установками. Трудность состоит в том, что далеко не всегда проявление эмоций соответствует тем чувствам, которые при этом испытывает собеседник. Это касается как вербального, так и невербального общения.
  • Item
    Лінгвосеміотика тілесності у ритуалізованих практиках
    (Талком, Київ, 2018-03) Афанасьєва, Ольга Миколаївна
    Сучасні дослідження ритуалу у полідисциплінарому полі філософії, соціології, антропології, етології, лінгвокультурології, психології, когнітивістики, лінгвістичної антропології, комунікативістики, семіотики, медіа студій, на основі яких виокремилася спеціальна галузь ритуалістичних студій (Р.Граймс) показують особливу роль ритуалу в житті суспільства, формування його культурно-цивілізаційних засад. Ритуал становить особливий вид соціокомунікативних практик, який вирізняється низкою специфічних характеристик, досліджуваних з різних теоретикометодологічних позицій. Серед них можна виділити ознаки фундаментальні, властиві всім типам і різновидам ритуалів, і специфічні, які варіюються в залежності від типу ритуалу, соціокультурних, історичних контекстів його функціонування. Однією з таких властивостей є тілесність, яка виступає у тісній кореляції з іншим фундаментальним аспектом ритуалу – символічним, адже в ритуалі з особливою виразністю постають взаємовідношення матерії (передусім живої) і духу, які на протязі тисячоліть осмислювалися і продовжують осмислюватись у філософській площині.
  • Item
    "Folkeoplysning"- феномен данської системи освіти
    (Талком, Київ, 2018-03) Шугалій, Наталія Євгеніївна
    Чи не найбільш визнаним у світі є внесок Н.Ф.С. Ґрунтвіга у розвиток освіти дорослих спершу на теренах вітчизни, а згодом і в інших державах. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що він не забутий, а освіта дорослих у Данії, Швеції, Норвегії має свої особливості. Так звана скандинавська система освіти дорослих має глибоке коріння і постійно розвивається, встигаючи випереджати суспільний розвиток. Ось чому організація освіти дорослих у цих країнах в аспекті взаєморозуміння, співробітництва та інтеграції. Автор розглядає методологічні засади, національні, загальноєвропейські та світові чинники, що зумовили розвиток освіти дорослих у скандинавських країнах у другій половині XX століття. Принагідно зауважимо, що напевно немає більш данського поняття, ніж «folkeoplysning» (загальна освіта для дорослих), цієї альтернативної данської освітньої традиції. «Folkeoplysning» – це слово, яке неможливо перекласти на інші мови, не втративши свого початкового значення. Воно складається з двох слів, перше «Folke» – означає культурні традиції і національну єдність народу. Друге слово «Оplysning» означає «освіта або прояснення». «Folkeoplysning» – це природний ресурс Данії. Концепція “Folkeoplysning” Н.Ф.С. Ґрунтвіга стала підґрунтям функціонування вищих народних шкіл як осередків формування та розвитку демократії та громадянськості, як закладів освіти для дорослих, в яких створювалися відповідні умови для самореалізації й саморозвитку особистості.
  • Item
    Дослідження концептосфери художнього тексту в контексті взаємодії мови та культури
    (Талком, Київ, 2018-03) Чугу, Світлана Дмитрівна
    Зміна дослідницьких парадигм, характерна для сучасної лінгвістичної науки, орієнтується на використання міждисциплінарного підходу до вивчення особливостей взаємодії мови і культури і передбачає врахування результатів досліджень в різних галузях знань, зокрема когнітивній лінгвістиці, психології, філософії, соціології, тощо. Інтеграційні тенденції сприяють всебічному дослідженню явищ, що вивчаються. Розгляд і аналіз публікацій, присвячених вивченню взаємодії мови і культури, а також проблемам міжкультурної комунікації, дозволяє зробити загальний висновок про наявність багатовекторних підходів, що потребують систематизації в контексті зміни наукової парадигми сучасної лінгвістики.
  • Item
    Корпусні методи дослідження регіональних особливостей літературної мови
    (Талком, Київ, 2018-03) Шведова, Марія Олексіївна
    Українська корпусна лінгвістика в останні роки розвивається досить активно. Корпусні дослідження проводять вчені інституту філології КНУ імені Т. Г. Шевченка, Києво-Могилянської академії, Донецького національного університету (м. Вінниця), Національного університету «Львівська політехніка». Триває робота над Браунським українським корпусом обсягом 1 мільйон слововживань (Корпусна група БрУК). Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК – uacorpus.org) було укладено нами для дослідження регіональної варіативності української мови. Він наразі має загальний обсяг понад 190 млн словоформ, містить понад 8 тисяч текстів 3440 авторів.
  • Item
    Експресивна комунікація як об'єкт лінгвістичного дослідження
    (Талком, Київ, 2018-03) Хіміч, Регіна Станіславівна
    Розвиток комунікації та її зростаюча роль у суспільстві сприяли виокремленню експресивного аспекту комунікації як самостійного об’єкту дослідження у лінгвістичній науці. Для сучасної лінгвістики досить цікавим є той факт, що емоційний стан мовця-комуніканта здатен цілком впливати на його комунікацію, яку насичують експресивні засоби вираження. Саме тому у сучасній лінгвістичній традиції вже сформувалися підходи до розробки проблеми емоційної концептосфери, культури, емоційної поведінки, експресивної лакунарності у внутрішній та міжкультурній комунікації. Емоційно-експресивну сторону мовного знаку досліджували у своїх працях В. Шаховський, В. Григор'єва, Н. Арутюнова, А. Вежбицька, В. Телія та ін. Терміни «експресивність», «експресія» походять від латинського «expressio» і позначають виразність, силу прояву почуттів і думок; певну поведінку, що справляє на оточуючих сильне емоційне враження; яскраве, потужне розкриття духовного світу людини. Експресиви розглядалися в багатьох класифікаціях мовних актів у працях Дж. Серля, Дж. Ліча, Т.Балмера та інших.
  • Item
    Русифікація - суржик - вульгаризація в комунікативному дискурсі українського полікультурного простору
    (Талком, Київ, 2018-03) Поповський, Анатолій Михайлович
    Питання русифікації іншомовних народів Російської імперії слід розглядати в зв’язку з розширенням її територіальних меж шляхом завоюванням чужих земель Московією від часу виникнення й до нинішніх днів. Відтоді ретельно культивується примус «російського громадянства», як це спостерігаємо нині в окупованому Криму і Донбасі. Відтоді ідеологи Москви на всіх етапах історичного розвитку імперії (царської і комуністичної Росії) вели послідовну роботу щодо заборони мови, культурних традицій, нищення історичних пам’яток українського народу. Жодна мова в світовій історії не зазнала таких нищівних утисків від сусідів «братьевсловян», як українська. Як свідчить академік АН ВШ України Ніна Вірченко на сьогодні виявлено всього офіційних і неофіційних документів про заборону української мови з 1626 – 2001 рр. – 114.
  • Item
    Формування культурної грамотності та лінгвокраєзнавчої компетенції як складових міжкультурної комунікації
    (Талком, Київ, 2018-03) Левадна, Віра; Малінковська, Тетяна; Петрушенко, Олена
    Нині загальновизнаною є теза про те, що процес навчання іноземної мови має враховувати та досягати мети не лише утилітарної, але й ідеальної, об’єднуючи їх у єдине ціле, тобто забезпечувати не лише оволодіння мовою як засобом набуття знань та засобом спілкування, а й ознайомлення через мову з культурою іншої нації. Тому поняття культурної грамотності сьогодні є загальноприйнятим терміном лінгводидактики. Важливе завдання у підготовці студентів немовних спеціальностей до міжкультурної комунікації полягає у тому, щоб через посередництво мовної системи навчити студентів-іноземців розуміти систему світосприймання народу, мову якого вони вивчають. Досвід роботи підказує, що в іноземних студентів формування лінгвокраєзнавчої компетенції та мовленнєвих навичок, які забезпечують подолання комунікативних бар’єрів, відбувається швидше, якщо метою є вивчення української мови не тільки як засобу отримання спеціальності, а і як засобу пізнання українського народу в його територіальній, етнічній, історичній та соціальній визначеності.
  • Item
    Про аспекти прояву мовної особистості в діалогічній та полілогічній формах мовлення
    (Талком, Київ, 2018-03) Лазебна, Олена
    Вибір теми обумовлений антропоцентричною спрямованістю нашої лінгвістичної розвідки, яка висуває на перший план проблему вивчення людського фактора в мові, визначення мовної особистості, особливостей її функціонування та аспектів її прояву. Учений Г. Богін підкреслює, що мовну особистість можна досліджувати тільки у взаємодії із соціальним оточенням, яке формує готовність мовної особистості до саморозвитку, пізнання. В лінгвістиці він був одним з перших, хто вважав соціум могутнім фактором, який здійснює значний вплив на формування мовної особистості, у тому числі й через тексти. Він пише, «дослідження лексики художнього тексту», а відтак і текстів інтерв’ю, «є найбільш вичерпним, якщо його аналіз здійснюється крізь призму мовної особистості. Персонаж як мовна особистість є носієм цінностей та знань». Здатність індивіда до самовираження містить два зовсім різні види знакової діяльності: довільне самовираження, яким він подає інформацію про себе, і мимовільне самовираження, яким він видає себе. Перше включає вербальні символи або їхні замінники, використовувані загальновизнано й індивідуально. Друге включає велику сферу людської дії, яку інші можуть розглядати як симптоматику самої діючої особи.
  • Item
    Культурно-забарвлена лексика у макро- та мікроструктурі сучасних навчальних тлумачних словників англійської мови
    (Талком, Київ, 2018-03) Драбовська, Віра Анатоліївна
    Як відомо, створення словника будь-якого типу передбачає три етапи: 1) відбір заголовних одиниць; 2) пошук джерел даних; 3) написання словникових статей. Перші два етапи визначають макроструктуру словника як сукупність усіх заголовних слів у корпусі словника, третій – мікроструктуру, тобто його внутрішню будову. Загалом, проблема вокабулярія і визначення його меж є однією з центральних проблем лексикографічної науки. Оскільки словниковий склад мови постійно змінюється, лексикографи намагаються відобразити у макроструктурі ту частину лексики, що відповідає профілю лексикографічного джерела.
  • Item
    Теоретичні передумови навчання читання англомовних художніх текстів у ВНЗ
    (Талком, Київ, 2018-03) Долматова, Марина Петрівна
    Процес навчання студентів є системою, в якій значне місце посідає читання художніх текстів, оскільки саме читання іноземною мовою сприяє формуванню та вихованню активної особистості; формує світогляд майбутнього фахівця як систему наукових поглядів на світ та місце в ньому; підвищує його загальну культуру. Займаючи чільне місце в методиці викладання іноземних мов у вищій школі, проблема навчання читання оригінальних художніх творів пов’язана з такими аспектами процесу іншомовного читання: розглядом читання як засобу розширення мовних знань студентів з метою вдосконалення усного мовлення (Ю.Борисов, В.Важеніна, Е.Вильялон, В.Матвейченко, С.Тер-Минасова), із застосуванням естетико-стилістичного аналізу художнього тексту (Т.Ніфака), з відбором художніх творів (Т.Левіна, Т.Михайлюкова, Н.Селиванова, Л.Смєлякова, Н.Трубіцина), зі смисловою інтерпретацією літературного твору (О.Дупленко, М.Вавилова), з удосконаленням уміння читати (Н.Коряковцева, Н.Шарова, Ph.Prowse, М.Swan, M.West). Основою організації процесу читання, під якою розуміється діяльність суб’єкта по оволодінню узагальненими способами дій, скерованих на його саморозвиток на основі вирішення спеціально поставлених викладачем навчальних задач та через навчальні дії, є особистісно-діяльнісний підхід, який передбачає врахування особливостей суб’єкта, в конкретному випадку – рівень розвитку читацької компетенції студентів вищої школи. Об’єктом навчання при даному підході є мовленнєва діяльність, тобто читання. Змістом навчання читання художніх текстів є знання, навички та уміння, необхідні для здійснення діяльності читання.
  • Item
    Сучасні мовні тенденції міжнародної комунікації
    (Талком, Київ, 2018-03) Грушко, Світлана Петрівна
    Проблеми євроінтеграції, глобалізації у сучасному українському суспільстві пов’язані із розумінням складної трансформації світу, посиленням інтеграційних і глобальних процесів, які визначають розвиток держав у ХХІ столітті. У цьому контексті проблеми формування та розвитку нової політичної культури в сучасних умовах міжкультурної комунікації стають особливо важливими. Цей феномен пояснюється, в першу чергу, підвищеною політизацією соціальних відносин, з потребою у створенні оптимальних регуляторів суспільного життя держави і міжнародній взаємодії, які диктує сучасний стан європейської політики. Адже політична культура – це культура не тільки політичного мислення, але й політичного спілкування. У цьому контексті, однією із найбільш актуальних проблем політики держави є проблема європейської інтеграції – багатоаспектний, складний процес, в якому бере участь і Україна як європейська держава. У світлі зазначеного вище зрозумілою є актуальність наукових, просвітницьких публікацій, присвячених темі євроінтеграції, а у цій площені актуалізуються проблеми пов’язані із вивченням іноземних мов, проблеми перекладознавства: формування інститутів публічної політики виносить на порядок денний питання зовнішньополітичного курсу держави на європейську інтеграцію, які неможливі без урахування мовних тенденцій у європейських політичних інститутах.
  • Item
    Іноземні мови і змагання парадигм у вищій освіті
    (Талком, Київ, 2018-03) Благініна, Світлана Вікторівна
    Характерною ознакою національного сьогодення є продовження низки негараздів і проблем, які започатковані відновленням незалежності України й мають причиною розпад того економічного, політичного, світоглядного і мовного світу, який сформувався на наших теренах упродовж ХХ і попередніх сторіч. У цих тезах ми зробимо наголос на тому, що наші проблеми є тільки фрагментом світових подій, стосовно яких у науковому світі сформувався консенсус щодо виходу всього людства в очевидну стадію глобальних криз і негараздів, який фахівці з синергетики визначають як «точка біфуркації» - точка започаткування не трьох (характерних для казок) шляхів, а незрівнянно більшої кількості можливих траєкторій подальшого цивілізаційного розвитку. Оберемо у цій широкій темі те, що стосується України, мовних проблем і тенденцій розвитку з врахуваннями минулих подій і досвіду багатьох народів.
  • Item
    Розвиток розумових вмінь вищого порядку під час аудіювання іншомовних текстів
    (Талком, Київ, 2018-03) Шевченко, Світлана Іванівна
    Вміння сприймати іншомовні висловлювання на слух є важливою складовою мовленнєвої компетентності, без якої неможливо сформувати комунікативну компетентність особистості. Аудіювання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, тому всі процеси, які відбуваються у свідомості слухача залишаються поза спостереженням. Традиційний підхід до навчання аудіювання включає три етапи: дотекстовий (Pre Listening), текстовий (While Listening) та післятекстовий (After Listening). На кожному з них виконується певний комплекс вправ. Згідно з оновленою версією таксономії Б.Блума, всі вправи поділяються на дві групи: ті, що розвивають розумові вміння нижчого порядку (LOTS) та ті, що спрямовані на розвиток вмінь вищого порядку (HOTS).
  • Item
    The power and origins of the computer world terms
    (Талком, Київ, 2018-03) Shalamai, Vladyslav
    Most of us use common computer terms everyday but don’t take the time to think about how these words came to being in the computer world. There are some interesting stories as to the origins of these terms. “Bug”. This may be the most well-known word because of its interesting story. While Grace Hopper, a pioneer of computer programming, was working on the Harvard Mark II, she traced the cause of a glitch in the computer to an actual moth trapped in a relay. The moth she found can still be seen on display in the Smithsonian Museum. As some of you may be desperate to point out, this was not actually the first use of the term “bug” to describe a malfunctioning system.
  • Item
    Топоніми як маркери національної ідентичності: основні напрями досліджень
    (Талком, Київ, 2018-03) Фоменко, Олена Степанівна
    Власні назви, у тому числі назви місць, відіграють ключову роль для окреслення національної ідентичності у свідомості людини. Один із найвпливовіших дослідників феноменів нації та націоналізму Ентоні Д. Сміт вважав наявність назви однією з найголовніших ознак нації, яку визначив як пойменовану сукупність людей зі спільною історичною територією, спільними міфами та історичними спогадами, масовою, публічною культурою, спільною економікою і спільними юридичними правами та обов’язками для усіх членів. Уряди новостворених країн усвідомлюють важливе значення назви для ідентифікації держави, і тому одним із перших кроків нової країни стає пошук або зміна назви. Перейменування країн відбувається найінтенсивніше в часи зміни політичного режиму та під час революційних трансформацій у суспільстві, коли “перейменування минулого” є одним зі способів офіційного перегляду історії.