Browsing by Author "Lytvynchuk, Natalia"

Now showing 1 - 17 of 17

Training of instructors of the aviation educational institutions at the National Аviation University
(National Aviation University, 2022) Smolinchuk, Larysa; Смолінчук, Лариса Симонівна; Alpatova, Oleksandra; Алпатова, Олександра Валентинівна; Lytvynchuk, Natalia; Литвинчук, Наталя Борисівна
The article deals with the peculiarities of training of instructors of the aviation educational institutions at the National Aviation University. The purpose of training instructors is the formation of professional competencies within the existing qualifications, necessary for professional activity as a teacher. This activity has its own specifics and requires thorough psychological and pedagogical training. Study Conduct. The Department of Pedagogy and Psychology of Occupational Education carried out the study to improve the training of instructors as well as to take into account the experience of organizing relevant training. The survey of teachers (5 teachers with more than 20 years of work experience) and students (76 people) was conducted, regarding the structure, content of the program, the sequence of studying topics, methods and technologies of education. Results. At the National Aviation University, the training of instructors of aviation educational institutions is carried out according to the improved program “Instructor (teacher) of an aviation educational institution”. The proposed program includes five main content blocks, which allows the instructors to develop competencies aimed at organizing and conducting professional training of aviation personnel in accordance with the established requirements. Conclusions. Training and retraining programs for aviation specialists need constant updating, taking into account the modern industry achievements. This, in turn, confirms the need for continuous improvement of the training of instructors (teachers) of aviation educational institutions. In order to improve the quality of professional training and implement the regulatory instructions and recommendations set forth in the documents regulating activities in the field of aviation, the professional training of instructors must be organized in accordance with the requirements of the Air Code of Ukraine and ICAO and be based on modern psychological and pedagogical research.
Агресивність молодших школярів як соціально-психологічна проблема
(Національний авіаційний університет, 2023-05) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia; Мельниченко, Наталія Миколаївна; Melnychenko, Nataliia
У статті проаналізовано поняття «агресія», «агресивність»; розглянуто психологічні особливості агресивності молодших школярів»; зазначені причини агресивності у дітей. Визначені фактори, що впливають на прояв агресивності у дітей: сімейні стосунки та методи виховання; порушення соціальної адаптації; порушення шкільної адаптації; комунікативна некомпетентність; конфліктні стратегії поведінки; вплив ЗМІ та комп’ютерних ігор; статеві (гендерні) відмінності. Мета статті полягає в теоретичному аналізі та емпіричному дослідженні агресивності дітей молодшого шкільного віку. Методи аналізу, систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу наукових джерел дозволили ознайомитися з вітчизняним та зарубіжним досвідом з даної проблематики. У емпіричному дослідженні застосовані такі методики: «Кактус» (М.А. Панфілової); «Шкала прямої і непрямої агресії» (К. Б’єрквест); опитувальник «Діагностика стану агресії» Басса-Дарки; методика «Тест руки» Е. Вагнера, адаптація Піотровського. Результати. В ході дослідження нами було виявлено, що більшість респондентів мають високий рівень агресивних проявів. Наслідком цього є те, що молодші школярі часто відчувають злість, гнів, негативізм, образу, роздратування, недовіру до навколишнього світу. У проблемних ситуаціях не можуть впоратися з бажанням завдати шкоди іншим людям, використовують фізичну силу. Часто висловлюють негативні емоції через грубість, лихослів'я, погрози. Це створює проблеми у спілкуванні з батьками, однолітками, вчителями. Висновки. Підсумовуючи результати дослідження було визначено, що дитяча агресивність є однією з найгостріших проблем шкільного виховання. Розповсюдження агресивних форм поведінки учнів школи не може не хвилювати батьків, психологів, педагогів та суспільство в цілому. Обґрунтовано необхідність впровадження цілеспрямованої профілактичної та психокорекційної роботи психологів та педагогів з молодшими школярами щодо засвоєння навичок позитивного спілкування, ефективної взаємодії з людьми, вмінню знаходити мирні шляхи вирішення конфліктів.
Вплив мотивації на навчальну успішність студентів
(2022-04) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
Питання мотивації навчальної діяльності студентів залишається актуальним на всіх етапах підготовки фахівців. Зниження мотивації до навчання у студентів є серйозною проблемою сучасної вищої освіти. Вдосконалення підготовки студентів-практичних психологів пов’язано із багатьма чинниками, серед яких, на наш погляд, найважливішим є мотивація навчальної діяльності. Тільки за наявності у студентів високої та позитивної навчально-пізнавальної мотивації можна реалізувати систему підготовки майбутніх фахівців. Саме від мотивації залежить результативність навчання кожного студента, його самореалізація, успішність вибудови індивідуальної освітньої траєкторії, здатність відповідати сучасним вимогам.
Вплив психологічних чинників на конфліктну поведінку у підлітків
(Національний авіаційний університет, 2022) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia; Смолінчук, Лариса Симонівна; Smolinchuk, Larysa; Дараган, Аня Анатоліївна; Darahan, Ania
У статті проводиться аналіз понять «конфлікт», «конфліктна поведінка»; «стилі поведінки у конфліктній ситуації»; зазначені причини конфліктної поведінки у підлітків. Обґрунтовано специфіку підліткового віку, що супроводжується самоствердженням, сепарацією, бунтом, сильними емоційними переживаннями, відчуттям тривоги, підвищеною збудливістю, депресією; характеризується зміною ієрархії цінностей, мотивів, самоусвідомлення себе. Метою цього дослідження було визначити вплив психологічних чинників на конфліктну поведінку у підлітків, серед яких, такі як агресивність, тривожність, а також стосунки з батьками, однокласниками, вчителями. Методи аналізу, систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу наукових джерел дозволили ознайомитися з вітчизняним та зарубіжним досвідом з даної проблематики. У емпіричному дослідженні застосовані такі методики: опитувальник дослідження рівня агресії Басса-Дарки; особистісна шкала проявів тривоги Тейлор (в адаптації Т. А. Нємчіна); «Стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях» К. Томаса (адаптована Н. В. Грішиной); авторська анкета. Результати. З метою встановлення зв’язку між психологічними чинниками та стратегією поведінки у конфлікті ми провели математичну обробку даних за критерієм Пірсона. Був з’ясований зв'язок між показниками рівня тривожності та стратегіями поведінки: суперництво та пристосування. Це свідчить про те, що чим вище рівень тривожності, тим більша вірогідність того, що у конфліктній ситуації буде використана стратегія суперництва або пристосування. Констатовано вплив тривожності на вибір стратегії поведінки у конфлікті. За результатами математичної обробки був також виявлений вплив на стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях таких чинників, як психологічний клімат у сім’ї та класі, ставлення батьків, вчителів та однокласників до підлітка. Зроблено висновок, про те, що, зважаючи на нагальність проблем щодо конфліктної поведінки у підлітків, необхідно продовжувати дослідження психологічних чинників, що провокують конфлікт та ускладнюють його перебіг, з метою поліпшення корекційної роботи практичних психологів.
Вплив тривожності на стратегію поведінки підлітків у конфлікті
(Національний авіаційний університет, 2023-04) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
Підлітковий вік дуже складний і специфічний етап у процесі формування особистості. Цьому віку властиві свої психологічні особливості: переорієнтація життєвих цінностей; особистісна нестабільність; потреба в самостійності, самореалізації, позбавленні від опіки; критичне осмислення себе і оточуючих; прагнення зайняти нову соціальну позицію, відповідну потребам і можливостям; егоцентризм; обмеженість життєвого досвіду; бажання самоствердитися серед однолітків. Суперечливість позиції підлітка призводить до загострення його конфліктів з оточуючими. На поведінку у конфлікті можуть впливати різні внутрішні чинники: самооцінка, егоцентризм, агресивність, рівень домагань, тривожність, рівень сформованості рефлексії, навичок спілкування тощо, а також зовнішні чинники: стосунки з батьками, однолітками, вчителями та іншими дорослими.
Здатність до емпатії як компонент професійних здібностей майбутнього практичного психолога
(Національний авіаційний університет, 2021-04) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
Серед професійно значущих якостей психолога одне із провідних місць займає емпатія. Емпатія впливає на формування особистості в цілому, Підвищує мотивацію, продуктивність та ефективність її діяльності. психологи визначають емпатію одним з провідних чинників особистісного та професійного розвитку майбутного фахівця. Проведений теоретичний аналіз бази джерел показує, що емпатія відіграє важливу роль у професійній підготовці кваліфікованих фахівців – практичних психологів.
Зміст і динаміка навчальної мотивації студентів-практичних психологів
(Національний авіаційний університет, 2020-03-20) Бондар, Людмила Вікторівна; Bondar, Liudmyla; Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
Проблема мотивів поведінки і діяльності — одна із найважливіших у психології. Велика плеяда науковців досліджувала феномен поняття «мотив», але так і не прийшла до однозначного визначення. Є. П. Іллін розглядає мотив як складне психологічне утворення, що спонукає до свідомих дій та вчинків, а також є основою для цих дій. Визначенням «мотив», за Ілліним, часто позначаються такі психологічні явища, як: намір, бажання, прагнення, побоювання тощо, у яких відображається наявність у людській психіці готовності, що спонукає до досягнення певної мети.
Когнітивні уявлення про професію психолога у студентів-першокурсників бакалаврату спеціальності «Психологія»
(Національний авіаційний університет, 2020) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
У роботі проаналізовані когнітивні уявлення про професійну діяльність психолога у студентів-першокурсників, які обрали спеціальність «Психологія», виявлені особливості сприймання ними цієї професії. В роботі представлені результати дослідження уявлень щодо образу професії психолога у студентів за допомогою методу асоціативного експерименту.
Конфліктна поведінка в підлітковому віці
(Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», 2022) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
Підлітковий вік супроводжується наростанням внутрішніх суперечностей розвитку та напруженості міжособистісної взаємодії з однолітками, дорослими та батьками. Відомо, що підліткам складно вирішувати конфлікти, і, як правило, у цих ситуаціях переважають деструктивні тенденції. Для зниження гостроти подібних явищ та більш продуктивного вирішення міжособистісних конфліктів необхідне розуміння сутності, змісту конфліктів та чинників, що їх викликають.
Мотивація навчальної діяльності студентів як провідний чинник підготовки майбутніх фахівців
(Національний університет «Острозька академія», 2020) Бондар, Людмила Вікторівна; Bondar, Liudmyla; Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
Дана стаття висвітлює проблему підготовки кваліфікованих фахівців у процесі навчання у закладах вищої освіти. Засвідчується важливість вивчення мотивації навчальної діяльності студентів з метою підвищення ефективності навчального процесу та покращення професійної підготовки майбутніх практичних психологів. Представлена стаття є узагальненням теоретичного аналізу наукових публікацій по темі мотивації навчальної діяльності. З метою вивчення навчальної мотивації студентів авторами було проведено дослідження за допомогою психологічних методик. Дослідження засвідчило, що домінуючими для студентів виявилися такі мотиви: отримання диплому, професійні, комунікативні, навчально-пізнавальні, соціальні, творчої самореалізації. Результати дослідження дали змогу виявити ієрархію мотивів студентів, які обумовлюють ставлення до навчання, активність в навчальному процесі, бажання стати кваліфікованим фахівцем. Автори вважають, що для професійного становлення майбутніх практичних психологів визначальними є навчально-пізнавальні та професійні мотиви, оскільки саме вони забезпечують свідому, активну залученість студентів до навчального процесу, орієнтацію на професійний розвиток.
Проблеми адаптації студентів-практичних психологів до навчання у закладі вищої освіти
(Національний авіаційний університет, 2019) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
У статті розглянуто проблеми процесу адаптації студентів-першокурсників до навчання у вищому навчальному закладі. Зазначено, що питання адаптації молодої людини до нових умов життя є надзвичайно важливим, оскільки початковий етап навчання є найважчим періодом у житті студентів. І від того, як буде пройдено адаптаційний етап, залежить успішність навчальної діяльності студента, ставлення до майбутньої професії, його становлення як майбутнього професіонала. Автором здійснено аналіз наукової літератури і теоретичне осмислення проблеми адаптації. Кількість наукових робіт з даної тематики свідчить про активне вивчення цієї проблеми та про її актуальність. В наукових джерелах наголошується, що проблема адаптації студентів до умов нового середовища – це одна з істотних загальнотеоретичних проблем, які досліджуються на психофізіологічному, індивідуально-психологічному, соціально-психологічному рівнях. У статті представлено теоретичний аналіз адаптації як процесу і адаптивності студентів до навчання у закладі вищої освіти. Проаналізовані труднощі, з якими стикаються першокурсники, вступаючи у новий етап життя. Розглядаються причини, які обумовлюють труднощі адаптаційного періоду. У результаті вивчення даного питання приходимо до висновку, що адаптація студентів є складним, багатостороннім та динамічним процесом, який залежить від багатьох факторів. У статті порушено питання чинників, що впливають на адаптацію студентів-першокурсників та зумовлюють показники адаптованості . Серед них розрізняють чинники професіональної, біологічної, соціальної, психологічної адаптації, виокремлюючи в кожному виді зовнішні і внутрішні чинники. Автор стверджує, що психологічні чинники, які мають істотний вплив на успішність адаптації, вивчені недостатньо і потребують подальшого дослідження. Представлено результати анкетування студентів-першокурсників спеціалізації «Практична психологія» Національного авіаційного університету, що повністю підтверджують теоретичні викладки щодо проблем процесу адаптації вчорашніх школярів до навчання у закладі вищої освіти.
Проблеми формування комунікативної компетентності у майбутніх практичних психологів
(Національний авіаційний університет, 2018) Демченко, Наталія Іванівна; Литвинчук, Наталя Борисівна; Demchenko, Natalia; Lytvynchuk, Natalia
У статті розглядаються концептуальні теоретичні підходи до вивчення проблеми комунікативної компетентності майбутніх практичних психологів, аналізуються структурні компоненти комунікативної компетентності, які містять соціально-когнітивні і комунікативні уміння (слухати іншого, розмовляти та вмовляти, встановлювати соціальний контакт, переконувати іншого, навіювати тощо). Крім цього, визначається змістовна характеристика комунікативної компетентності та виокремлено шляхи її формування. У статті схарактеризовані специфічні особливості спілкування між психологом та клієнтом, окреслені якості, особистісні характеристики, що є професійно значущими і необхідними для успішної професійної діяльності практичних психологів. Авторами обґрунтовується значення формування комунікативної компетенції у майбутніх практичних психологів у вузі для здійснення конкурентоспроможної діяльності у майбутньому. Тому розглядаючи підготовку майбутніх практичних психологів необхідно орієнтуватись на формування комунікативної компетентності як складової професійної компетентності психолога, а також створення системи професійних навичок, які дозволяють досягати професійного успіху, самореалізації, набуття професійної культури спілкування, професійної інтуїції, рефлексії
Психолого-педагогічні умови адаптації студентів першого курсу до умов навчання у вищому навчальному закладі
(Національний авіаційний університет, 2019-11-21) Бондар, Людмила Вікторівна; Bondar, Ludmila; Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
Питання психолого-педагогічній адаптації студентів першого курсу до навчання у вищому навчальному закладі є актуальним та важливим. Успішна адаптація сприяє розвиткові особистості студента, навчально-пізнавального інтересу як мотиву навчальної діяльності та вихованню студента як суб’єкта діяльності. Вивчено питання чинників, що впливають на адаптацію студентів-першокурсників та зумовлюють показники адаптованості. Отже, у вищому навчальному закладі має бути побудована така система організації навчального процесу, яка б забезпечувала ефективну адаптацію студентів до навчання.
Розвиток комунікативних здібностей у майбутніх психологів
(Національний авіаційний університет, 2024-10) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
Стаття присвячена результатам дослідження розвитку комунікативних здібностей у студентів – майбутніх психологів. Підкреслено ключове значення комунікативних здібностей серед інших професійних здібностей психолога. Зазначені підходи, за допомогою яких можна сприяти подальшому розвитку комунікативних здібностей та удосконаленню комунікативних навичок
Розвиток лідерських якостей студентської молоді
(Національний авіаційний університет, 2023-12) Хоменко-Семенова, Леся; Khomenko-Semenova, Lesia; Селезень, Ганна Василівна; Selezen, Hanna; Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia; Оксамитна, Леся Богданівна; Oksamytna, Lesia
У статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження розвитку лідерських якостей студентської молоді. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні прояву лідерських якостей студентської молоді. Результати. У ході емпіричного дослідження вдалося встановити: за методикою «Діагностика лідерських здібностей» (Е. Жариков, Е. Крушельницький) ми дослідили, що у 35% (14 респондентів із вибірки) лідерські здібності виражені на високому рівні, 45% (18 респондентів із вибірки) демонструють середній рівень прояву лідерських здібностей, 20% (8 респондентів із вибірки) показали низький рівень лідерських здібностей. За методикою «Я лідер» отримали результати: у респондентів виражені високі показники в шкалі «уміння керувати собою» - 16 респондентів (40%), високі показники маємо у шкалі «Наявність творчого підходу», 27 респондентів – 67,5% з вибірки. «Організаторські здібності» та «Знання правил організаційної роботи» 60% (24 респонденти із вибірки) та 57,5% (23 респонденти із вибірки). Співвідношення мотивів досягнення успіху та уникнення невдач у % за методикою А. Реана показало у 32,5% (13 респондентів із вибірки) мотивацію досягнення успіху; 35% (14 респондентів із вибірки) мають мотивацію з тенденцією до розвитку мотивації досягнення успіху; 17,5% (7 респондентів із вибірки) мають мотиваційний полюс який невизначений; студенти які мають схильність до уникнення невдач складають 10% (4 респонденти із вибірки); 5% (2 респонденти із вибірки) мають виключно мотивацію уникнення невдач. За методикою «Тест на самооцінку особистості: Яреальне, Я-ідеальне» С.А. Будассі отримано результати: 12, 5% (5 респондентів із вибірки) мають високу самооцінку, 77,5% (31 респондент із вибірки) мають середню самооцінку, 10% (4 респонденти із вибірки) мають низьку самооцінку. За тестом EQ Н. Холла за шкалами емпатія та управління емоціями інших людей чітко переважає середній рівень – по 57,5% та 55% кожна. Високі показники також спостерігаємо в цих шкалах – 32,5% та 22, 5%, найнижчі показники спостерігаємо за шкалами самомотивація 50% та управління своїми емоціями 42,5%. Висновок. У ході теоретичного аналізу ми визначили лідерські якості студентської молоді як сукупність їх стійких особистісних властивостей, що розвиваються, проявляються, розвиваються у процесі спільної навчальної та позааудиторної діяльності, сприяють досягненню її цілей завдяки активності, мотивації, саморозвитку, емпатійності, впливати на поведінку інших, бути прикладом для них, вести за собою. Спираючись на анліз літературних джерел та на визначення лвдерських якостей, ми виділили структуру лідерських якостей студентської молоді: організаційно-комунікативний компонент (схильність до лідерства, рівень саморегуляції, організаторські здібності); мотиваційно-ціннісний компонент (мотивація, прагнення до самоактуалізації, самосприйняття, самооцінка); емоційно-регулятивний компонент (емоційний інтелект, комунікативні здібності, емпатійність, відкритість). За результатами авторської анкети доведено, що студенти чітко уявляють що таке лідерство, які лідерські якості притаманні лідеру, що сприяє і що заважає розвиткові лідерських якостей студентської молоді, виявили середні показники наявності лідерських якостей студентської молоді. Подальші дослідження вбачаємо у розробці моделі розвитку лідерських якостей студентської молоді.
Стресостійкість та копінг-стратегії студентів в умовах воєнного стану
(Національний авіаційний університет, 2024-06) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia; Римарчук, Аліна Олександрівна; Rymarchuk, Alina
Стаття присвячена проблемі стресостійкості студентів та вибору ними копінг-стратегій. Метою дослідження було визначення зв’язку копінг-стратегій із стресостійкістю студентів в умовах воєнного стану. Для розв’язання заявленої проблеми були застосовані методи аналізу, систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу. У емпіричному дослідженні використані такі методики: опитувальник на визначення стресостійкості (Н. В. Киршева, Н. В. Рябчикова); методика «Копінг-тест» (Р. Лазарус); методи математичної статистики: кореляція Спірмена. У статті проводиться аналіз понять «стресостійкість», «копінг-стратегії», «види копінг-стратегій». Під час дослідження були розглянуті та узагальнені проблеми та труднощі, що виникають у студентів під час навчального процесу. Зазначені чинники стресу, які впливають на студентів під час воєнного стану. Визначені психологічні умови розвитку стресостійкості особистості, а саме: саморегуляція, адекватна самооцінка, оптимізм, висока мотивація до професійної діяльності, низький рівень особистісної тривожності, інтернальний локус контролю, а також ефективне застосовування копінг-стратегій. Результати. З’ясовано рівень стресостійкості та основні копінг-стратегії, які використовують студенти в умовах воєнного стану. Результати дослідження стресостійкості показали, що у половини респондентів (50%) спостерігається високий рівень стресостійкості; середній рівень стресостійкості мають 45% респондентів; низький рівень стресостійкості було виявлено тільки у 5% респондентів. Зазначено, що у понад половини респондентів копінг-стратегії виражені на середньому рівні. З’ясовано найчастіше використання студентами таких копінг-стратегій, як: «Втеча/уникнення» (60%), «Пошук соціальної підтримки» (55%), «Позитивна переоцінка» (55%), «Самоконтроль» (52%). Висновки. За результатами дослідження констатовано зв'язок копінг-стратегій із стресостійкістю студентів. За допомогою кореляційного аналізу визначено наявність значимих прямих зв’язків зі шкалою «Прийняття відповідальності» (r=0,5178, при р≤0,01) та «Конфронтація» (r=0,4338, при р≤0,01), а також оберненого зв’язку з копінг-стратегією «Втеча/уникнення» (r=- 0,4226, при р≤0,01).
Стресостійкість як умова збереження психічного здоров’я
(Національний авіаційний університет, 2024-03) Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia
У зв’язку з війною в Україні стрес став невід’ємною частиною нашого життя. В умовах невизначеності кожен день ми зазнаємо впливу багатьох стресогенних факторів, що поглиблюють напруженість та інтенсивність негативних переживань та реакцій. Це виснажує наш організм, знижує адаптивні можливості, формує тривалі стресові стани. Проблема розвитку стресостійкості особистості на цей час є однією з найактуальніших тем психологічної науки в Україні.