Історія архітектури[ред.ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Заборонене місто в центрі Пекіну, головний палацовий комплекс китайських імператорів з XV по початок XX століття. Малюнок Мінської епохи.

Історія архітектури — наука, що досліджує функціональний, конструктивний та естетичний розвиток архітектури в часі та просторі відповідно до соціальних потреб та науково-технічних умов.

Історія архітектури охоплює вивчення закономірностей розвитку архітектури в зв'язку з загальними закономірностями історичного процесу, історією культури та суспільства[1].

Історія архітектури є окремою самостійною наукою, одночасно історичного та теоретичного профілю. Ця її особливість обумовлена ​​специфікою предмета — історії виникнення і розвитку архітектури, теоретичних знань про архітектуру, архітектурної мови, архітектурної композиції, а також спостереження таких спільних рис і ознак архітектури певного часу і місця, які дозволяють виділити архітектурні стилі.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Історія архітектури: навч. посібник в 3 ч. Ч. 1: Стародавній світ та середньовіччя / Солярська І. О., Васильченко В. І., Авдєєва М. С., Авдєєва Н. Ю. – К. : Освіта України, 2012. – 300 с. [2]
  • Історія архітектури: навч. посібник в 3 ч. Ч. 2: Історія української архітектури / Васильченко В. І., Авдєєва М. С., Солярська І. О, Авдєєва Н. Ю. – К. : Освіта України, 2012. – 300 с.
  • Історія архітектури : в 3 ч. : навч. посіб. для студ. архітектур. спец. вищ. навч. закл. Ч. 3 : Сучасна світова архітектура (творчість майстрів) / М. С. Авдєєва, Н. Ю. Авдєєва, В. І. Васильченко, І. О. Солярська. – К. : Освіта України, 2012. – 300 с. : іл. – Бібліогр.: с. 297-299 (940 назв). – ISBN 978-966-188-302-3

Посилання[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.