Eastern Romance borrowings in Ukrainian dialects (Indo-European retrospective)

Abstract

The article deals with the original Eastern Romance vocabulary recorded in the dialects of the Ukrainian language and its proto-forms, as well as examines the formation of the semantics of Eastern Romance borrowings from the Proto-Indo-European period to the present. To achieve the goal, the author compiles a corpus of original Romance words presented in Ukrainian dialects, determines their Indo-European, Italic and Latin proto-forms, corrects those of them indicated in the etymological literature, and establishes regularities of semantic transformations of various thematic groups on the axis of Proto-Indo-European language –Proto-Italic –Latin –ancient and modern Eastern Romance languages and dialects –Ukrainian dialects. The study proves that the Proto-Indo-European origins of Eastern Romance dialectisms, which had the meanings “action” and “state”, as a result of natural changes in the semantic structure, acquired the meanings of objects of practical human activity and became the basis for naming the animal and plant world of the Carpathian region, tools and the results of the work of the ancient population of the West of Ukraine.

У статті розглядається питома східнороманська лексика, зафіксована в діалектах української мови, та її давні праформи, досліджено формування семантики східних романізмів від праіндоєвропейської пори до сьогодення. Для досягнення поставленої мети складено корпус питомої романської лексики, представленої в українських діалектах, визначено їх індоєвропейські, італьські та латинські праформи, скориговано ті з них, що вказано в етимологічній літературі, встановлено закономірності семантичних перетворень романізмів різних тематичних груп на осі праіндоєвропейська мова – праітальська мова – латинська мова – давні та сучасні східнороманські мови та діалекти – українські діалекти. Доведено, що праіндоєвропейські витоки східних романізмів, які мали значення “дія” та “стан”, у результаті закономірних змін семантичної структури набули значень обʼєктів практичної діяльності людини і стали базою для найменування тваринного й рослинного світу Карпатського регіону, знарядь і результатів праці давнього населення Заходу України.