Трансформація економічних процесів міського землекористування в умовах реформування

Abstract

З набуттям Україною незалежності виникла об'єктивна необхідність у здійсненні земельної реформи. Завдання земельної реформи полягало у перерозподілі земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність та у користування підприємствам, організаціям з метою зобов'язання надання права власності на землю фізичним та юридичним особам і територіальним громадам, ефективної системи державного управління землекористуванням та формування якісної процедури розподілу та обігу земельних ресурсів. Основним принципом, який визначив напрямки реформування земельних відносин, стало подолання монополії держави на земельну власність і встановлення багатосуб'єктності права власності на землю. Пріоритетним завданням земельної реформи мало стати формування ринкових земельних відносин, котрі забезпечили б подальший ефективний перерозподіл земельних ресурсів на основі ринкової саморегуляції. Але за час її проведення так і не було досягнено певних цілей у цій сфері. Про це свідчить відсутність певної координації та контролю зі сторони органів державної влади за здійсненням реформи та несвоєчасне розв'язання організаційних і правових питань реалізації заходів, які передбачала земельна реформа.