Метапредметний вектор перспективного розвитку сучасної вищої школи

Abstract

Зміст статті окреслює проблему перспективного розвитку сучасної вищої школи на засадах метапредметності. Окреслено пріоритетність поглядів стейкхолдерів та роботодавців на проблему удосконалення процесу фахової підготовки, що співвідноситься із сучасними запитами наявного ринку праці. Метою дослідження є теоретичне окреслення питання перспективності залучення метапредметного підходу до удосконалення процесу підготовки фахівців в умовах сучасної вищої школи. Мета продукована необхідністю проведення комплексно-теоретичного аналізу заявленої проблематики з психолого-педагогічної точки зору, що віддзеркалює рівень взаємозв’язку досліджуваного із особливостями особистісного розвитку усіх учасників освітнього процесу. Деталізовано поліаспектність основоположних принципів, покладених в основу феноменологічної кристалізації, актуалізованої впливом як зовнішніх, так і внутрішніх детермінант. Узагальнено варіативність та поліфункціональність досліджуваного, віддзеркалену на рівні організації та реалізації освітнього процесу, шляхом повноцінної раціоналізації завдань навчального та виховного характеру. Процедура дослідження передбачала залучення порівняльного, бібліографічного, та проблемного методів з метою виявлення основоположних сутнісних характеристик досліджуваного феномена. На рівні такої методологічної системності підкреслено пряму дотичність титульного феномена до мисленнєво-діяльнісної дидактики, репрезентованої на змістовому рівні сукупністю основоположних ознак (зокрема, пріоритетність діяльнісної складової, дидактичних конструктів, рефлексивності). Акцентовано увагу на тривимірності феноменологічної екстраполяції на прикладні завдання сучасного освітнього процесу (метапредметна діяльність, високоструктуризованість змістового каркасу, екстраполяція алгоритмізованої системи знань на реальну область пізнання). Результатом дослідження стала побудова ієрархічної структури груп компетенцій – індикаторів результативності навчального процесу у закладі вищої світи із деталізацією їх прямої дотичності до ключових концентрів та конкретних психологічних складових. У висновках акцентовано увагу на високоінтегративному характері досліджуваного з точки зору його потенційної націленості на розв’язання цілого комплексу завдань прикладного характеру. Підсумовано феноменологічну значущість на рівні активізації дослідницької, інформаційної, організаційно-управлінської та комунікативної складових перспективного саморозвитку та особистісної самоорганізації усіх учасників навчального процесу.

The article outlines the problem of perspective development of modern higher schools applying the meta-thematic approach. The priority of the views of stakeholders and employers on the issue of improving the process of professional training, which correlates with modern demands of the current labor market. The purpose of the study is to theoretically outline the prospects of involving a meta-thematic approach to improving the process of training in a modern higher school. The purpose is produced by the need to conduct a comprehensive theoretical analysis of the stated issues from a psychological and pedagogical perspective, which reflects the level of correlation between the subject of the research and the peculiarities of personal development of all participants in the educational process. The multifaceted nature of the fundamental principles underlying the phenomenological crystallization produced by the influence of external, as well as internal determinants is detailed. The variability and multifunctionality of the researched subject, reflected at the level of organization and realization of the educational process following the full-fledged rationalization of educational and upbringing tasks are generalized. The research procedure involved the use of comparative, bibliographic, and problem methods to identify the basic essential characteristics of the studied phenomenon. At the level of such methodological system, the direct relation of the title phenomenon to the thought activity didactics, represented at the semantic level by the set of basic features (in particular, the priority of the activity component, didactic constructs, and reflexivity) is emphasized. Attention is drawn to the three-fold dimension of phenomenological extrapolation to the applied tasks of the modern educational process (meta-thematic activity, highly structured content framework, and extrapolation of the algorithmic system of knowledge to the real field of knowledge). The result of the research was the construction of a hierarchical structure of competency groups – effectiveness indicators of the educational process at the institution of higher education with a detailed description of their direct involvement in key levels of education and specific psychological components. The conclusions present the highly integrative nature of the subject in terms of its potential focus on solving a range of applied tasks. The phenomenological significance at the level of activation of the research, informational, organizational-managerial, and communicative component of prospective self-development and personal self-organization of all participants of the educational process is summarized.